Гутерреш засудив атаки на РФ: що це означає для України

6 серпня речник ООН оприлюднив заяву, в якій Гутерреш висловив «глибоке занепокоєння» через подальшу ескалацію війни та її наслідки для цивільного населення й інфраструктури як в Україні, так і в Росії. Він рішуче засудив останні масовані атаки на Київ та інші українські міста, але окремо наголосив на ударах українських безпілотників по кількох російських регіонах, які, за наявними даними, призвели до жертв серед цивільних та пошкодження цивільної інфраструктури.

У заяві наголошується, що атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право і мають бути негайно припинені. Гутерреш також висловив занепокоєння ситуацією в Чорному та Азовському морях, закликавши всі сторони забезпечити свободу судноплавства. Окрім того, він вкотре виступив за негайне та всеосяжне припинення вогню і встановлення «справедливого, сталого і всеосяжного миру» відповідно до міжнародного права та Статуту ООН.

Показово, що у заяві ООН не проводиться розмежування між характером ударів з обох боків. Втім, контекст свідчить про принципову різницю: українські сили спрямовують удари на військові та пов'язані з війною об'єкти, а повідомлення про пошкодження цивільної інфраструктури часто з'являються після роботи російської ППО та падіння уламків. Натомість російські атаки систематично цілеспрямовано влучають у житлову та цивільну інфраструктуру українських міст, що призводить до загибелі мирних жителів.

Ця заява Гутерреша стала черговим сигналом про складнощі в позиції ООН щодо війни. Раніше генсек вже викликав критику через контакти з російським керівництвом: у листопаді 2024 року він зустрівся з прем'єр-міністром Росії Михайлом Мішустіним на кліматичній конференції ООН, а за місяць до того на саміті БРІКС у Казані потиснув руку Володимиру Путіну. Такі дії ставлять під сумнів неупередженість ООН в очах української сторони та міжнародної спільноти.

Для України ключовим залишається питання, чи сприятимуть подібні заяви припиненню російських обстрілів, чи лише закріплять риторику «рівної відповідальності» обох сторін конфлікту. Позиція ООН, яка ставить знак рівності між агресором і жертвою агресії, може мати далекосяжні наслідки для дипломатичної підтримки України.