Суд у Житомирі виправдав заступницю директора ліцею №25 у справі про виправдовування агресії РФ

Корольовський районний суд Житомира виправдав заступницю директора з навчально-виховної роботи ліцею №25 Людмилу Красуцьку, яку обвинувачували за частиною 1 статті 436-2 Кримінального кодексу України — виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація її учасників. Відповідно до вироку, не доведено вчинення кримінального правопорушення, у якому звинуватили посадовицю. Вирок ухвалили 7 вересня 2026 року, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень його оприлюднили 11 вересня.

За версією слідства, 10 квітня 2022 року зранку поблизу ліцею Красуцька в розмові з колегами нібито виправдовувала дії РФ, визнавала їх правомірними та заперечувала збройну агресію проти України. Сама обвинувачена провину не визнала. У судовому засіданні вона розповіла, що того дня була вдома й до ліцею не підходила: о 13:30 пішла до магазину «АТБ», потім до «Сільпо» — про це свідчать виписки з банку, — пізніше разом із батьком завітала до магазину «Обнова», а о 16-й годині вже повернулася додому. У вироку також зафіксовано її пояснення, що ні до 10 квітня 2022 року, ні після вона не схвалювала дій агресора й не робила висловлювань, які їй інкримінують, а самих її та свідків обвинувачення того дня біля ліцею не було. Окрім того, жінка заявила про неприязні стосунки зі свідками з боку обвинувачення, пов'язані з педагогічним процесом.

Ключовим для рішення стало повідомлення експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про неможливість проведення експертизи через відсутність записів прямої мови обвинуваченої. Суд узяв це повідомлення за основу, зазначивши, що попередні висновки експертів ґрунтувалися лише на усних повідомленнях і не спиралися на фіксацію висловлювань на технічних носіях під час самих висловлювань, якщо вони були. У підсумку суд дійшов переконання, що Красуцьку належить виправдати через недоведеність кримінального правопорушення.

Історія справи тривала кілька років. У жовтні 2022 року за матеріалами СБУ ДБР оголосило посадовиці підозру, а на час слідства її відсторонили від посади; тоді ж розглядалося питання про домашній арешт. У квітні 2023 року Житомирська обласна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт, а розгляд розпочався 6 травня 2024 року. Протягом 2024–2025 років суд заслуховував свідків і досліджував матеріали. У квітні 2025 року Красуцька у своєму останньому слові заявила про невинуватість і назвала справу наклепом, який, за її словами, сфабрикували колеги: «Обвинувачення проти мене ґрунтуються на доказах, достовірність яких є сумнівною. Подію, до якої я не причетна, і зустріч, якої не було, і слова, які я не говорила, вигадали мої колеги. Спочатку вони були порушниками трудової дисципліни, а потім стали свідками у суді проти мене. У процесі свідчень свої покази вони змінювали по декілька разів. Тож, це не покази, це відверта вигадка. Правди там немає». Тоді ж суд оголосив перерву для з'ясування потреби в додатковій експертизі, і вирок ухвалили лише у вересні 2026 року.

Що це означає. Виправдувальний вирок у такій категорії справ показує, наскільки важливою для суду є якість доказів — насамперед зафіксованих висловлювань, а не лише свідчень окремих людей. Справа тягнулася понад чотири роки з моменту підозри, і весь цей час людина перебувала під тиском обвинувачення та відсторонення від роботи. Водночас вирок ще не є остаточним: упродовж 30 днів із наступного дня після проголошення його можна оскаржити в Житомирському апеляційному суді. Сама Красуцька підтвердила, що вирок стосується її, але до набрання ним чинності коментувати справу відмовилася.