Запоріжжя будує підземні відділення лікарень: що це змінить для пацієнтів

За словами посадовиці, укриття в лікарнях міста перестають бути лише місцем, де перечікують тривогу персонал і цивільні. Їх пристосовують під повноцінну медичну роботу: там планують проводити операції, розгортати палати інтенсивної терапії та доглядати за пацієнтами у післяопераційний період. «Ми розуміємо, що є процеси, які не чекають, коли закінчиться повітряна тривога», — пояснила Харченко, додавши, що йдеться загалом про стійкість медицини.

Щоб лікарні не зупинялися під час відключень, кожен заклад уже має альтернативні джерела електроенергії, тепла й води. Ідеться про генератори, когенераційні установки, сонячні електростанції та мобільні котельні — спроможність закладів посадовиця називає приблизно однаковою. Окремо пропрацьовують питання водопостачання: розглядають варіант власної свердловини на території лікарні, адже є вимоги до запасу питної та технічної води.

Додатковий захист — це антидронові сітки, блонеплівки на вікнах і створення запасів провізії та ліків. Кожен заклад повинен мати й запас палива. За словами Харченко, загальний план і алгоритм дій відпрацьовано в кожній лікарні.

Для мешканців Запоріжжя це означає, що навіть за найгіршого сценарію — тривалих перебоїв з електрикою, водою чи масованих ударів по інфраструктурі — екстрена та планова допомога має залишатися доступною. Підземні відділення зменшують ризик, що операцію доведеться перервати через тривогу або відключення світла, а автономні джерела живлення дають змогу підтримувати роботу обладнання.

Водночас підготовка потребує часу й ресурсів, а частина рішень лише в процесі опрацювання — як-от свердловини на території лікарень. Посадовиця наголошує: «Лікарня не має права зупинити свою роботу, тому що це зупинка людських життів». За її словами, медична система міста не просто виживає, а проходить трансформацію й стає посиленішою, тож будівництво додаткової підземної інфраструктури продовжать.