Чернігів і статус території можливих бойових дій: чому ОВА відповіла відмовою

Про це йдеться у роз'ясненні, яке Чернігівська ОВА надала у відповідь на лист виконкому міської ради. За словами радника начальника ОВА Андрія Подорвана, чинна редакція постанови Кабміну від 6 грудня 2022 року № 1364 визначає: до територій можливих бойових дій належать території, розташовані не далі ніж за 30 кілометрів від території, де тривають активні бойові дії.

Постанова передбачає і виняток — статус можливих бойових дій може бути наданий територіям у 100-кілометровій зоні від таких об'єктів. Але для цього діє окремий порядок: пропозиції виконкомів місцевих рад подаються напряму до Міністерства розвитку громад та територій, де їх розглядає спеціальна комісія.

«І тільки за умови надання обґрунтованого рішення відповідною комісією території, розташовані на відстані 100 кілометрів від територій активних бойових дій, можуть бути визнані територіями можливих бойових дій», — наголосив Подорван. Він також зауважив, що наявність чи відсутність такого статусу не є перешкодою для громади шукати шляхи й кошти для підвищення зарплат працівникам бюджетної сфери.

Водночас статус несе й ризики. За словами радника начальника ОВА, не всі фонди погоджуються працювати на таких територіях, а контрагенти можуть сприймати офіційний статус як додатковий ризик, що здатен погіршити бізнес-клімат та інвестиційну привабливість. Саме тому рішення про включення до переліку потребує зваженого підходу, а не лише формального бажання громади.

Нагадаємо, 2 травня на 47-й сесії Чернігівської міськради депутати проголосували за звернення до Уряду з проханням внести Чернігів до переліку територій можливих бойових дій. Це стало реакцією на очікування громади щодо розширення програм підтримки прифронтових територій.

Інструменти такої підтримки вже діють. 13 серпня 2025 року Кабмін ухвалив перший пакет заходів програми підтримки прифронтових громад із п'ятьма пріоритетами: люди, житло, безпека, бізнес, здоров'я. Серед напрямів — розширення «єОселя» з фінансуванням 70% першого внеску на іпотеку для ВПО та мешканців прифронтових територій, виплати на тверде паливо по 19 400 грн на домогосподарство, безоплатна електроенергія — 100 кВт на людину і 300 кВт на домогосподарство, підвищення оплати суспільно корисних робіт до 16 тисяч гривень, безоплатне харчування для учнів прифронтових регіонів та 1–4 класів по всій Україні.

До переліку входять також закупівля шкільних автобусів, модернізація харчоблоків, гранти на навчання у ЗВО, будівництво захисних споруд і посилення протипожежного захисту в закладах освіти, бронювання 100% військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств, розширення кредитної програми «5-7-9» зі строком кредитів до 5 років, грантова програма «Власна справа» з лімітами до 500 тис. грн, «Гранти на відновлення» до 16 млн грн, субсидія для аграріїв у зонах бойових дій — 1000 грн на гектар, компенсація 30% на вирощування посадкового матеріалу, гранти на сади та теплиці до 400 тис. грн/га з компенсацією до 80% витрат.

Окремо передбачені надбавки 20% медикам у сільських та віддалених громадах, підвищення зарплат працівникам екстреної медичної допомоги та одноразова допомога 200 тис. гривень випускникам-інтернам, які працевлаштувалися на територіях активних бойових дій.

Отже, дискусія про статус для Чернігова — це не лише про формальний перелік, а про баланс між доступом до програм підтримки та інвестиційними ризиками. Наразі обласна адміністрація наполягає: процедура має відповідати критеріям постанови, а громада може шукати ресурси для підвищення зарплат і без зміни статусу.