Зеленський назвав умову, за якої Україна зупинить удари по критичній інфраструктурі РФ

За словами глави держави, українська сторона вже запропонувала партнерам механізм, який мав би зупинити знищення об'єктів, критично важливих для життя людей. Зеленський наголосив: продовольство, енергетика та інші складові базового життєзабезпечення повинні перебувати під захистом, адже російські удари спрямовані передусім саме проти них. Щодня, за його словами, мішенями стають українські енергетичні об'єкти, портова інфраструктура, логістика, а також склади з продовольством і фармацевтикою.

Водночас президент не приховує сумнівів щодо готовності Москви виконувати будь-які домовленості. «Україна не впевнена, що Росія має бажання дотримуватись будь-якої домовленості», — заявив він. Саме тому Київ формулює свою позицію як умовну: «якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об'єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів».

Ключова вимога України — не разова пауза, а тривала та передбачувана домовленість. Зеленський підкреслив, що такий крок має бути надійним, довгостроковим і давати реальний ефект для життя людей. «А не зірвалось після того, як росіяни проведуть свої "вибори" й отримають саме на цей час послаблення напруги щодо бензину й дизелю», — пояснив він. Тобто йдеться про запобігання сценарію, за якого тимчасове затишшя слугуватиме лише тактичним інтересам однієї зі сторін.

За логікою президента, деескалація саме на цьому напрямі могла б стати відправною точкою для ширшого процесу. «І деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури може бути першим кроком до миру», — наголосив Зеленський, додавши, що війну необхідно закінчувати. Водночас він зауважив, що Україна очікує від партнерів конкретики, а не загальних декларацій.

Контекст цих заяв пов'язаний із нещодавньою реплікою президента США Дональда Трампа. 14 вересня він сказав, що Україна нібито погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об'єктах, і що Росія начебто взяла на себе аналогічне зобов'язання. Крім того, Трамп пов'язав зростання світових цін на дизельне пальне переважно з війною між Росією та Україною, а не з війною США проти Ірану.

Отже, українська позиція виглядає так: Київ не відкидає ідеї взаємної відмови від ударів по критичній інфраструктурі, але наполягає, що вона має бути підкріплена реальними гарантіями з боку партнерів і не може зводитися до короткочасного перемир'я. Для людей це питання щоденного виживання — світла, тепла, води й доступу до їжі та ліків, тоді як для дипломатії — тест на здатність досягти домовленості, яка не розсиплеться за кілька тижнів.