Вибори РФ на окупованій Донеччині: що означають результати для регіону

Формально голосування тривало 18–20 вересня, проте на окупованій частині Донецької області процес стартував задовго до цього. Російські військовослужбовці почали голосувати 30 серпня, а з 8 вересня дострокове голосування поширили на цивільних — воно тривало до 17 вересня. Створена Росією виборча комісія пояснювала таку схему близькістю фронту та міркуваннями безпеки. На початок основних днів окупаційна влада вже заявляла про явку близько 75%, тоді як загалом по підконтрольній РФ частині області її оцінили приблизно в 81%. Тобто переважна більшість голосів була зібрана ще до початку звичайної роботи дільниць.

Для дострокового голосування формували мобільні групи з переносними урнами: російські джерела повідомляли про 633 дільничні комісії та 1266 мобільних груп, які виїжджали до людей, організовували голосування біля будинків та в інших заздалегідь визначених місцях. Ці групи супроводжували представники російських силових структур — на фото й відео з окупованої Донеччини поруч із членами комісій видно озброєних людей, а сам силовий супровід підтверджували й окупаційні органи, пояснюючи це безпекою. За словами одного з анонімних співрозмовників, від працівників бюджетної сфери вимагали не лише підтримати «Єдину Росію», а й надати фотографію заповненого бюлетеня. В останній день голосування дільниці закрили вже о 14:00, що російська сторона пояснила загрозами атак безпілотників.

Окрема особливість кампанії — поділ округів, який визначався не фактичним контролем території, а російськими претензіями на всю Донецьку область. До Макіївського округу №13 увійшли Макіївка, Харцизьк, Іловайськ, Амвросіївка, Старобешеве та частина Донецька. Донецький округ №14 охоплює частину Донецька, Докучаєвськ, Маріуполь, Волноваху, Мангуш, Курахове, Велику Новоселку, а також підконтрольні Україні Покровськ і Добропілля. Найпоказовіший — Горлівський округ №15: крім Горлівки, Єнакієвого, Дебальцевого, Сніжного, Шахтарська, окупованих Бахмута й Авдіївки, Росія формально включила туди Краматорськ, Слов'янськ, Лиман і Костянтинівку, де російські вибори фізично не проводилися. Російські органи заявляли про понад 1,6 млн виборців у трьох округах, проте перевірити реальну чисельність населення неможливо через кілька хвиль масового переміщення, а частина включених населених пунктів узагалі не під контролем Росії.

За підрахунком 100% протоколів, у всіх трьох округах лідирують представники «Єдиної Росії». Найвищий результат — у воєнної кореспондентки російського «Першого каналу» Ірини Куксенкової в Макіївському окрузі: 69,53% (Борис Литвинов від КПРФ — 10,35%, Оксана Сигідіна від «Справедливої Росії» — 10,05%). У Донецькому окрузі Олександр Бородай набрав 60,35% (Олексій Дорофєєв від «Нових людей» — 20,15%, Денис Караяні від ЛДПР — 10,31%). У Горлівському окрузі Сергій Макаров отримав 62,38% (Андрій Крамар від ЛДПР — 20,08%, Георгій Селезньов від «Нових людей» — 6,32%). Куксенкова багато років висвітлювала бойові дії в Чечні, Грузії, Сирії та Україні, на Донбасі працює з 2014 року, а в квітні 2022-го зазнала важкого поранення поблизу Маріуполя. Бородай — найвідоміша постать серед трьох: громадянин Росії, який навесні 2014 року приїхав до Донецька й у травні–серпні обіймав посаду так званого «голови Ради міністрів» угруповання «ДНР», згодом очолив «Союз добровольців Донбасу», а з 2021 року є депутатом Держдуми від «Єдиної Росії», де представляв Ростовську область. Він перебуває під санкціями ЄС, США, Великої Британії, Канади та низки інших держав. Макаров народився в Донецьку 1983 року, більшу частину кар'єри провів у вугільній промисловості — від гірничого робітника на шахті «Жовтневий рудник» до посад, пов'язаних із компанією «Імпекс-Дон», яка управляє вугільними активами на окупованій території.

Легітимність цього голосування не визнають ні Україна, ні ЄС. Центральна виборча комісія України ще 13 серпня заявила, що проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях є нелегітимним, а результати, протоколи та видані на їхній підставі мандати не мають правових наслідків в українській юрисдикції. 18 вересня аналогічну заяву оприлюднило МЗС України, а 21 вересня — Європейський Союз, який не визнав ані проведення виборів на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і в Криму, ані їхніх результатів. Перевірити російські дані незалежно теж неможливо: Москва не запросила Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини, про що БДІПЛ та Парламентська асамблея ОБСЄ заявили ще 6 серпня, наголосивши, що відсутність незалежної місії позбавляє виборців і міжнародну спільноту неупередженої оцінки процесу.

Отже, результат на окупованій частині Донецької області формувався в умовах, далеких від звичайної виборчої процедури: більшість голосів зібрали достроково, широко застосовували мобільні комісії, голосування відбувалося в присутності силовиків, а незалежні спостерігачі не мали змоги перевірити підрахунок. Усі три мандати отримує одна партія, а створені під неї округи виходять далеко за межі фактично контрольованої території — один із майбутніх депутатів формально «представлятиме», зокрема, мешканців Краматорська та Слов'янська, які в цих виборах не брали участі.