США і Південна Корея шукають шлях до діалогу з Пхеньяном: що це змінює

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон і президент США Дональд Трамп під час зустрічі в Нью-Йорку у вівторок увечері домовилися тісно координувати зусилля для відновлення діалогу з Пхеньяном і встановлення сталого миру на Корейському півострові. Про це розповів радник південнокорейського президента з питань національної безпеки Ві Сон Лак. Розмова тривала близько 30 хвилин.

Домовленість з'явилася не на порожньому місці. Перед нею Лі Чже Мьон виступив на Генеральній Асамблеї ООН із закликом якнайшвидше відновити переговори між Вашингтоном і Пхеньяном. Він назвав Трампа людиною, яка створила "важкодоступну можливість для змін", і пообіцяв, що Сеул закладе основу для нових переговорів "якнайшвидше". Трамп, який під час першого терміну кілька разів зустрічався з Кім Чен Ином, але так і не уклав угоди, неодноразово заявляв про готовність поговорити з північнокорейським лідером знову. Кім наразі ці пропозиції відкидає.

Ключова зміна — у підході Сеула. Лі Чже Мьон пропонує поетапну логіку: спершу Північна Корея припиняє розширювати ядерні та ракетні можливості, у середньостроковій перспективі скорочує їх, а в довгостроковій — рухається до без'ядерного півострова. Це відхід від вимоги негайної відмови від ядерної зброї, яка, зокрема, зірвала змістовні переговори Трампа і Кіма у В'єтнамі 2019 року. Південна Корея прагне перетворити будь-які відновлені контакти США та КНДР на повноцінний процес про офіційне завершення Корейської війни. Формально Сеул досі перебуває у стані війни з Пхеньяном, адже конфлікт 1950–1953 років закінчився перемир'ям, а не мирним договором.

Контекст робить ці зусилля складнішими. Попри санкції ООН, Північна Корея, за оцінкою Лі Чже Мьона, озвученою в січні, здатна виробляти достатньо збройового ядерного матеріалу для створення до 20 ядерних боєзарядів на рік. Режим Кіма оголосив себе ядерною державою і нині менш ізольований, ніж будь-коли за останні десятиліття. Показовий приклад — укладений 2024 року договір про взаємну оборону з Росією, у межах якого Пхеньян допомагає Москві у її війні проти України.

Для України ця дипломатія має прямий вимір: що міцніші зв'язки Пхеньяна з Москвою, то більше північнокорейських ресурсів і зброї залучається до війни в Європі. Відновлення переговорів щодо Корейського півострова, якщо воно справді почнеться, може вплинути і на цю лінію підтримки Росії. Поки ж ідеться лише про домовленість двох лідерів координувати дії — без конкретних дат, формату чи підтвердженої згоди Пхеньяна.