Росія проводить вибори до Думи: що це змінює для України та окупованих територій

До російського парламенту оберуть 450 депутатів: половину за партійними списками, половину — в одномандатних округах. У бюлетенях — десять партій, серед них провладна «Єдина росія», КПРФ, ЛДПР та «Нові люди». За даними медіа, близько 70% кандидатів балотуються на повторний термін, тобто склад палати оновиться мінімально. Перші дільниці відкрилися на Камчатці й Чукотці.

Голосування супроводжується збоями: у Краснодарському краї одну дільницю довелося перенести через розбиті вікна після падіння безпілотника, а на тимчасово окупованій Луганщині 14 дільниць залишилися без електропостачання. Про це заявила голова російського ЦВК. Раніше ЦВК повідомляла про загибель працівника дільниці на окупованій частині Запорізької області.

Окрема лінія — території, які Росія контролює всупереч міжнародному праву. Там так зване дострокове голосування почалося ще 29 серпня. Партизанський рух «АТЕШ» заявляв, що російські підрозділи на Запорізькому напрямку використовують імена загиблих військових для фальсифікації результатів. На окупованих територіях проводили навчання для молоді, після якого пропонували не лише взяти участь у псевдовиборах, а й стати «наглядачами». Для України це означає прямий тиск на людей під окупацією та спробу втягнути їх у кримінально карані дії: за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу участь в організації чи проведенні незаконних виборів на окупованій території загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. СБУ закликала місцевих жителів утриматися від участі.

Простір для реальної конкуренції на цих виборах практично закритий. Єдину антивоєнну партію, яка реєструвалася на вибори — «Яблуко», — зняли ще в серпні за позовом партії «Батьківщина». Позивачі посилалися на порушення авторських прав в агітації та «екстремістські» гасла, стверджуючи, що заклики до миру нині фактично рівнозначні підтримці «неонацистського режиму». Інших опозиційних кандидатів, зокрема екскандидата в президенти Бориса Надєждіна, знімали з перегонів або штрафували через згадки Олексія Навального. Надєждін оголосив про припинення кампанії після штрафу за демонстрацію фото Навального у 2023 році.

За кілька днів до голосування Володимир Путін у відеозверненні заявив, що вибір громадян «допоможе росії перемогти у війні». «Ваш вибір і ваша воля ще раз продемонструють, що мільйони людей стоять за нашими солдатами, що ми є єдиним народом, пов'язаним спільними цінностями, історичною пам'яттю та любов'ю до нашої батьківщини, і що ніхто не досягне успіху в розділенні або залякуванні нас або в підриві нашої державності та нашої соціально-політичної системи», — сказав він. Ще в червні медіа з посиланням на джерела, близькі до адміністрації Путіна, писали, що силовики переконували його перенести вибори через удари дронів по Москві, проблеми з бюджетом, зростання цін і скорочення фінансування підприємств — усе це позначалося на рейтингу «Єдиної росії», схвалення якої сягало тоді 35%.

Попередні результати мають стати відомі ввечері 20 вересня, точніші — наступного дня. МЗС України назвало голосування «фарсом держави-окупанта, який не має нічого спільного з демократичними виборами»: «Жодне “голосування”, організоване росією під дулами автоматів, не змінює міжнародно визнаного статусу цих територій. Тимчасова окупація не породжує для держави-окупанта суверенних прав». У відомстві наголосили, що Україна не визнає ні проведення цих виборів, ні їхніх результатів.

Підсумок: результат голосування навряд чи змінить політичний устрій Росії, але спроба поширити його на окуповані території має цілком конкретні наслідки — тиск на людей, кримінальну відповідальність для тих, кого втягнуть у процес, і черговий аргумент Кремля у спробах заперечити міжнародно визнаний статус українських територій.