США, Данія і Гренландія підписали безпекову угоду: дві нові бази та розширення Пітуффіка

США, Данія та Гренландія уклали нову безпекову угоду, яка передбачає створення на острові двох американських військових баз і розширення вже наявної космічної бази Пітуффік. Про це стало відомо 22 вересня 2026 року.

Нові об'єкти планують розмістити в Нарсарсуаку на півдні Гренландії та в Местерсвігу на східному узбережжі. Водночас документ не встановлює ні чисельність американського контингенту, ні строки його перебування. Американські літаки та судна отримають право переміщатися територією острова й у його територіальних водах згідно з положеннями угоди. Вона доповнює американо-данський договір про оборону Гренландії, підписаний ще 1951 року.

Ключовий вимір документа — посилення НАТО в Арктиці. Данія бере зобов'язання й надалі нарощувати власні оборонні спроможності в регіоні. Для держав, які не входять до Альянсу, ЄС чи кола партнерів НАТО, постійна військова присутність на острові буде неможливою. Це фактично закриває Арктику для позаальянсових гравців і знижує ймовірність появи тут сторонніх військових інфраструктурних проєктів.

Окремо прописано сценарій можливої незалежності Гренландії. Якщо острів колись стане суверенною державою, Данія та Гренландія мають забезпечити збереження його членства в НАТО — за потреби через подання заявки на вступ. Водночас угода закріплює повагу до права гренландців на самовизначення та зобов'язує США зважати на місцевий спосіб життя й особливості суспільства острова.

Що ж до економічного складника, то документ не дає США окремих прав на корисні копалини Гренландії. Натомість інвестори з країн, які не належать до НАТО, ЄС або партнерів Альянсу, не зможуть контролювати чи суттєво впливати на стратегічно чутливі сектори острова. Це створює додатковий бар'єр для зовнішнього капіталу в галузях, які вважаються критичними для безпеки.

Для набуття чинності угоду ще мають ратифікувати парламенти Данії та Гренландії. Документ укладено безстроково, а змінити його можна лише за взаємною згодою сторін.

Підсумок: угода закріплює Арктику як зону відповідальності НАТО, розширює фізичну присутність США на острові та обмежує вплив третіх країн на його економіку й оборону. Для Гренландії це означає посилення стратегічної ваги, але й чіткіше окреслені межі зовнішньополітичного вибору.