Крим на карті ООН: чому Литва побачила в цьому загрозу для всієї Європи

Про занепокоєння Литви Науседа сказав під час зустрічі лідерів країн Балтії з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем у Нью-Йорку. За його словами, карти, які використовує ООН, мають відповідати міжнародному праву та поважати суверенітет держав, їхню територіальну цілісність і визнані кордони. Литва підтримує прагнення зробити картографічне зображення світу точнішим і справедливішим, але наполягає: ООН має послідовно дотримуватися політики невизнання анексії Росією Криму та інших окупованих українських територій.

Привід для цієї розмови — нова карта світу, яку у вересні схвалила Генеральна асамблея ООН. Резолюцію ініціювала африканська країна Того. Йдеться про проєкцію Equal Earth, розроблену у 2018 році: вона покликана точніше передавати реальне співвідношення площ суходолу. Зокрема, карта збільшує візуальну площу Африки та зменшує видимий розмір Північної Америки й Європи, замінюючи традиційну проєкцію Меркатора, яка непропорційно розтягує території, віддалені від екватора. За резолюцію проголосували 164 країни, США висловилися проти, а шість держав — Україна, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Сербія — утрималися.

Проблема не в геометрії проєкції, а в одній деталі: на новій карті Крим позначений сірим кольором, відмінним і від кольору Росії, і від кольору України. Формально це виглядає як технічне рішення, проте для Києва та його союзників такий спосіб подачі фактично виводить півострів за межі української території. Саме тому українська сторона під час голосування утрималася. Для країн, які послідовно наполягають на невизнанні окупації, будь-яка неоднозначність у зображенні кордонів є не дрібницею, а сигналом — і саме так її сприйняли в Литві.

Науседа окреслив і ширший контекст: на його думку, Росія залишається головною довгостроковою загрозою для європейської та трансатлантичної безпеки, і ця загроза не обмежується Україною. «Загроза з боку Росії не обмежується Україною. Литва та інші європейські країни також стикаються з порушенням їхніх кордонів», — заявив президент Литви. У цій логіці карта ООН — не просто ілюстрація, а інструмент, який формує уявлення про те, де проходять кордони і чиї території вважаються спірними.

Підсумок: технічне оновлення карти світу перетворилося на політичне питання. Для України та її партнерів важливо, щоб міжнародні інституції не створювали навіть візуальної двозначності щодо статусу Криму. Інакше точніша географія обертається розмитішими правовими меседжами — а це вже наслідок, який відчувають не лише в Києві, а й у Вільнюсі.