Умєров: у переговорах із США залишилося 1–2 ключові питання

Про це Умєров сказав після зустрічі в Києві зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Голова Служби зовнішньої розвідки оцінив перебіг переговорів позитивно й наголосив, що американська сторона приділяє питанню припинення війни надзвичайну увагу. За його словами, у Вашингтоні розуміють ситуацію на полі бою і дають сигнал, що ця війна має закінчитися.

Скорочення кількості спірних пунктів із десятків до одного-двох — це не просто дипломатична формула, а показник того, на якій стадії перебуває процес. Коли за столом залишається вузьке коло тем, кожна з них зазвичай стосується найчутливіших речей: гарантій безпеки, територіальних чи санкційних умов. Саме тому подальший рух може бути як швидким, так і затяжним — усе залежить від того, наскільки сторони готові до компромісу саме в цих пунктах.

Окремо Умєров відреагував на повідомлення про нібито зростаюче розчарування українського уряду роботою Віткоффа. Він назвав таку інформацію недостовірною і підкреслив, що спецпосланник разом з українською стороною виконав значну роботу, а час витрачається на пошук рішень, а не на взаємні претензії.

Контекст важливий: Віткофф і Кушнер приїздили до Києва на початку вересня, після переговорів у Москві. Уже тоді сторони говорили про прогрес у спробах відновити переговорний процес щодо завершення російської війни проти України. Нинішні заяви продовжують цю лінію, хоч і не розкривають змісту самих питань, які залишаються невирішеними.

Що це означає для України та її партнерів? По-перше, переговорний трек із США залишається активним, а не замороженим. По-друге, публічні сигнали про «1–2 питання» створюють очікування швидкого результату, і якщо його не буде, тиск на всі сторони зростатиме. По-третє, доля цих питань визначатиме не лише дипломатичний календар, а й безпекову ситуацію на фронті та в тилу — адже будь-які домовленості мають бути підкріплені реальними механізмами виконання.

Підсумок: Київ і Вашингтон публічно демонструють зближення позицій, але фінальна дистанція залишається найскладнішою. Найближчі тижні покажуть, чи вдасться перетворити «значний прогрес» на конкретні рішення, чи ключові питання знову відсунуть процес назад.