80% українців хочуть чітких правил видалення незаконного контенту — але з запобіжниками

За даними опитування, проведеного у вересні 2026 року, необхідність таких правил визнають 80,4% респондентів: 50,1% відповіли «так», ще 30,3% — «швидше так». Водночас громадяни не зводять свій запит до простого посилення контролю — вони хочуть бачити чіткі межі самого регулювання.

Незаконний контент залишається для українців відчутною проблемою, хоч і дещо менш гострою, ніж раніше. Серйозною або скоріше серйозною її називають 64,5% опитаних, тоді як у травні таких було 73,5%. Частка тих, хто не вважає проблему серйозною, за цей час зросла з 17,7% до 22,9%. Відчуття захищеності в мережі залишається низьким: лише 33% почуваються захищеними від небезпечного чи терористичного контенту, а 55,2% такої захищеності не відчувають.

Найчастіше протягом останнього року українці стикалися з дезінформацією (63%), шахрайством або фішингом (52,6%) та мовою ворожнечі (44,8%). Про радикальний контент повідомили 23,1%, про заклики до насильства — 22,5%, про поширення персональних даних без згоди — 20,4%, а 12,3% зустрічали контент, пов'язаний із тероризмом. Динаміка різних загроз відрізняється: частка тих, хто бачив дезінформацію, зросла з 59,1% до 63%, а радикальний контент — з 14,4% до 23,1%, тоді як зіткнення з шахрайством і фішингом, навпаки, зменшилося з 64,8% до 52,6%.

Відповідальність за безпеку в мережі українці розподіляють між різними сторонами. Найчастіше її покладають на самих авторів контенту (40,9%) та власників сайтів і онлайн-сервісів (39,9%). Правоохоронні органи назвали 31,9%, онлайн-платформи — 25,6%, соціальні мережі — 22,9%. Ще 21,3% говорять про спільну відповідальність, а 21,1% — про відповідальність самих користувачів. Порівняно з травнем рідше згадують правоохоронців, платформи та соцмережі, натомість частіше — спільну відповідальність і роль користувачів.

Підтримка регулювання супроводжується помітними побоюваннями. Найбільше респондентів — 54,8% — турбує можливість зловживань, 43,8% бояться цензури, 38,4% — втручання у приватність, 36,8% — корупційних ризиків. Помилкового видалення контенту побоюються 32,7%, тиску на опозицію — 32,5%. Порівняно з травнем менше українців називають серед ризиків втручання у приватність та корупцію, натомість занепокоєння цензурою зросло з 38,9% до 43,8%. Саме тому для громадян важливі прозорі процедури: 51,5% хочуть бачити в законі чітко прописані підстави для видалення контенту, 47,4% — обґрунтованість рішень, 38,9% — право користувача оскаржити видалення. Підтримка жорсткіших механізмів нижча: видалення шкідливого чи терористичного контенту протягом години після скарги підтримують 32,9%, а звітування платформ про модерацію — 19,2%.

«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання. Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень», — коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.

У балансі між свободою та безпекою переважає орієнтація на свободу: 53,2% опитаних схиляються саме до неї (23,1% — за максимальну свободу, 30,1% — скоріше за свободу), тоді як безпеку пріоритетною вважають 33,7%. Порівняно з травнем частка прихильників свободи зросла з 48,6% до 53,2%. Водночас 55,1% підтримують наближення правил модерації контенту до європейських підходів, а якщо такі правила відповідатимуть стандартам ЄС, їх готові підтримати 64,3% опитаних.

Отже, високий суспільний запит на протидію незаконному контенту в Україні поєднується з вимогою до прозорості й підзвітності самого регулювання. Для громадян важливі чіткі підстави для видалення, обґрунтованість рішень і можливість їх оскаржити, тоді як ризики зловживань і цензури залишаються серед головних побоювань. Це означає, що довіра до майбутніх правил залежатиме не лише від їхньої суворості, а й від того, наскільки зрозумілими та контрольованими будуть процедури їх застосування.