Р РадикалГоловні новини України

Українська хата-мазанка зі скла та очерету претендує на Dezeen Awards 2026

·253 слівредакція
Українська хата-мазанка зі скла та очерету претендує на Dezeen Awards 2026

Комплекс із трьох гостьових будинків від київської студії YOD Group увійшов до шортліста міжнародної архітектурної премії Dezeen Awards 2026 у категорії сільських будинків.

Проєкт під назвою «Хата-мазанка» розташований на території приватної садиби в Україні. Його автори поєднали традиційні українські мотиви з сучасною архітектурою: три окремі гостьові будинки мають заокруглені скляні стіни та високі солом'яні дахи, що сягають десяти метрів. За формою покрівля нагадує традиційну українську шапку-кучму, а для її створення використали однорічний очерет з Одещини.

Усередині помешкань облаштували куполи, які височіють над спальнями та житловими зонами. Їх оздобили дерев'яною черепицею, що перегукується з традиційними покрівлями Карпатського регіону. Кухні та ванні кімнати відокремили бетонними перегородками. Ще одна деталь — підлога з гладенької гальки, яка виходить за межі скляних стін і візуально об'єднує кімнати з довкіллям. Для приватності передбачили автоматичні штори, а крізь скло відкривається вид на природу.

Інтер'єри оформили меблями української дизайнерки Катерини Соколової, створеними для бренду Noom, та декором із чорної глини від Guculiya. У кімнатах переважають природні кольори, різноманітні фактури й стримані деталі, притаманні сучасному екомінімалізму.

Загалом до коротких списків премії потрапили 152 проєкти з 36 країн у 19 категоріях. «Хата-мазанка» змагатиметься з роботами з Португалії, Китаю, Данії, Австралії, Великої Британії та Мексики. Імена переможців оголосять 16 листопада 2026 року.

Для України такий шортліст — це передусім питання видимості на міжнародній архітектурній сцені. Проєкт показує, що локальні будівельні традиції можуть бути не музейною спадщиною, а робочим матеріалом для сучасного дизайну: очерет, глина, дерево й галька тут виконують ту саму роль, що й скло чи бетон. Водночас це сигнал для внутрішнього ринку — подібні об'єкти формують попит на ремесло, місцеві матеріали та працю українських дизайнерів.

Підсумок: незалежно від результату голосування, сам факт потрапляння до шортліста засвідчує, що українська архітектура здатна конкурувати на глобальному рівні, спираючись на власну традицію, а не на її копіювання.

Читайте також