Справу Ширшина розширили: ДБР підозрює «медвежатника» у зламі авто

За інформацією ДБР, так званий «медвежатник» допоміг зламати автомобіль екскомандира, щоб троє інших підозрюваних підкинули туди наркотичні засоби та психотропні речовини. У відомстві наголошують, що це був елемент заздалегідь спланованої операції з дискредитації військового та створення штучних доказів для притягнення його до кримінальної відповідальності.

Новому фігурантові інкримінують пособництво та незаконне проникнення до чужого майна — за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України. Імені в ДБР не називають, але з обставин справи випливає, що йдеться саме про епізод із Ширшиним.

Раніше підозри отримали троє колишніх правоохоронців, які нині служать у війську в одній із бригад Сил оборони. За версією слідства, вони стежили за екскомбатом, проникли до його автомобіля та підкинули близько 30 пакетів із канабісом і PVP. Окрім самого підкидання, підозрювані самі повідомили правоохоронцям про «знахідку» і передавали їм маршрут пересування військового. Їм інкримінують незаконне проникнення до володіння особи, повторне збирання та поширення конфіденційної інформації, незаконний обіг наркотиків за попередньою змовою групою осіб, а також підбурення до притягнення завідомо невинного до відповідальності.

Судові запобіжні заходи вже обрані. 10 вересня Печерський районний суд Києва взяв під варту одного з підозрюваних із правом внесення застави у 14 мільйонів 976 тисяч гривень. Згодом арештували ще двох військових, для кожного з них застава становить 12,6 мільйона гривень.

Сам Олександр Ширшин ще 28 серпня заявив, що йому «підкинули траву». За офіційною версією поліції, причиною зупинки був номерний знак, який нібито не відповідав автомобілю, а також інформація від Військової служби правопорядку про можливі наркотики. Військовий переконаний, що правоохоронці діяли за конкретною наводкою і заздалегідь знали, що шукати. Інцидент він пов'язує зі своєю критикою штурмових полків, зокрема з давнім конфліктом із командиром 225 окремого штурмового полку Олегом Ширяєвим. Згодом Ширшин також розповів про два проникнення до його житла та стеження за машинами з номерами прикриття, а приблизно за тиждень до події в його авто почалися проблеми із сигналізацією, що він тепер розцінює як спробу відкрити машину без його відома.

Для суспільства ця справа важлива не лише деталями епізоду. Вона ставить ширше питання: наскільки захищеними є військовослужбовці від тиску через службові конфлікти та чи здатна система відрізнити справжній злочин від сфабрикованого. Розширення кола підозрюваних свідчить, що слідство рухається не лише вглиб, а й ушир, і кожен новий епізод додає ваги версії про організований характер дій. Водночас остаточні висновки робити зарано — вину кожного має довести суд, а самі фігуранти мають право на захист. Те, як розвиватиметься процес, покаже, чи справді йдеться про змову проти конкретної людини, чи про складніший клубок обставин.