Р РадикалГоловні новини України

Рівне прощається з Дмитром Постернаком: історія воїна, який повернувся на службу після поранення

·178 слівредакція
Рівне прощається з Дмитром Постернаком: історія воїна, який повернувся на службу після поранення

У четвер, 24 вересня, Рівне проведе в останню путь молодшого сержанта Дмитра Постернака, який загинув на Сумщині. Його особу вдалося ідентифікувати лише нещодавно.

Дмитро Постернак народився 3 серпня 1966 року в селі Рясники Рівненського району. Він навчався у місцевій школі, а згодом здобув фах у Рівненському професійно-технічному училищі №38. Після строкової служби в армії працював за спеціальністю в Рівному.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро добровільно долучився до лав Збройних сил України. За словами його доньки, він записався до резерву ще до великої війни, бо був готовий боронити країну. «Швидко адаптувався до служби, був розвідником. Спочатку перебував на українсько-білоруському кордоні, а згодом на гарячих напрямках Донеччини та Сумщини. Отримав поранення, але повернувся на службу. Це була хороша, доброзичлива та надійна людина – справжній майстер на всі руки», – розповіла донька Захисника.

Молодший сержант Дмитро Постернак загинув 14 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Йому було 59 років. Певний час воїн вважався зниклим безвісти, і лише нещодавно його особу вдалося ідентифікувати, а тіло передати рідним для гідного поховання. У Захисника залишилися мати, син, донька та сестра.

Прощання з Дмитром Постернаком відбудеться у четвер, 24 вересня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровській церкві. Поховають військовослужбовця на кладовищі в селі Рясники Рівненського району.

Історія Дмитра Постернака – це історія людини, яка могла б зустріти війну вдома, у мирному Рівному, але свідомо обрала фронт. Він не був професійним військовим, але пройшов шлях від резервіста до розвідника, пережив поранення і повернувся в стрій. Те, що тіло воїна вдалося ідентифікувати лише через пів року після загибелі, нагадує: за кожною цифрою втрат стоять місяці невідомості для родини. Для Рівного це ще одна втрата, яка змінює обличчя міста, а для країни – нагадування про ціну, яку щодня платять її захисники.

Читайте також