Україна готова говорити про зернове перемир'я в Чорному морі: що це змінює

Про готовність до переговорів щодо зернового перемир'я з Росією заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов. За його словами, зараз саме час сісти й поговорити, щоб знайти рішення. А на запитання, чи готова Україна до домовленості про припинення ударів по суднах із сільськогосподарськими вантажами, портах і зерносховищах, відповів: «Чому б і ні? Нам потрібно з чогось почати, і крок за кроком ми зможемо обговорити щось більш комплексне».

Контекст тут важливий. Росія почала бити по портовій інфраструктурі та суднах в українських портах Чорного моря ще в перші місяці після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році — саме через ці атаки експорт зерна був заблокований. Ескалація влітку призвела до того, що обидві сторони почали атакувати кораблі й порти одна одної. Наслідки відчули далеко за межами регіону: постачання критичних партій зерна зривалося, а у світі зростали побоювання щодо подальшого подорожчання продовольства. У липні Чорне море стало особливо небезпечним для комерційного судноплавства — того місяця там загинуло більше членів екіпажів, ніж за весь попередній період війни.

Для України це питання не лише безпеки, а й економіки. До повномасштабного вторгнення на нашу країну припадало 15% світового експорту кукурудзи, 10% пшениці, 15–20% ячменю та 50% соняшникової олії. За даними Європейської служби зовнішніх справ, на тлі старту сезону збору врожаю експорт зерна скоротився вдвічі порівняно з минулим роком, що підштовхнуло світові ціни на продовольство вгору. Є й гостріша проблема: існують побоювання, що до жовтня в Україні може не залишитися вільних потужностей для зберігання зерна. У такому разі понад 9 мільйонів тонн можуть зіпсуватися, а фермери залишаться без коштів на посів наступного врожаю.

Ченцов водночас дав зрозуміти, що йдеться про взаємний тиск: «Вони намагаються заблокувати наш експорт зерна в Чорному морі, але ми робимо те саме. Тож, повторюю, це момент, коли Росія нарешті може усвідомити, що ситуація може погіршитися й для неї, і російський народ дедалі більше відчуватиме на собі наслідки цієї війни». Певний поштовх до діалогу створює й Туреччина: її міністр закордонних справ Хакан Фідан заявив, що Анкара передала Україні та Росії пропозиції щодо припинення атак у Чорному морі. У ВМС ЗСУ тим часом наголошують, що Росія, яка відмовляється від домовленостей про припинення вогню по суднах з агропродукцією, зараз зазнає більших втрат, ніж Україна. Речник Дмитро Плетенчук зауважив, що на будь-яку пропозицію російська сторона одразу вимагає додаткових бонусів — так було й після завершення терміну дії «зернової угоди», коли для її продовження почали вимагати скасування санкцій.

Підсумок: заява про готовність до переговорів — це передусім сигнал, що Київ не відкидає часткових домовленостей, якщо вони здатні розблокувати експорт і знизити ризики для судноплавства. Але навіть обмежене зернове перемир'я залежатиме від того, чи Росія погодиться говорити без додаткових умов — а досвід попередніх спроб свідчить, що саме тут і виникає головна складність.