Удар США по іранських танкерах оголив спільні схеми «тіньових флотів» Росії та Ірану

Протистояння США та Ірану на Близькому Сході дедалі відчутніше б'є по судноплавству й нафтовому ринку. Але в цій історії є український вимір: з п'яти танкерів, які 8 вересня зазнали удару американських військових, три безпосередньо пов'язані з російським «тіньовим флотом». Про це розповів уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк.

Йдеться про судна Kaviz, Charminar і Riesco. Усі вони перевозили російську нафту, заходили в порти країни-агресорки та допомагали обходити санкційні обмеження. Kaviz фіксували в Усть-Лузі та Новоросійську, а також помічали з вимкненою системою відстеження AIS. Танкер пов'язують із компанією Fractal Marine DMCC, яку називають одним із ключових операторів російського «тіньового флоту» в перші роки після запровадження нафтових санкцій.

Charminar встиг побувати в Усть-Лузі, Приморську, Висоцьку та Санкт-Петербурзі. Судно пов'язане із судноплавною імперією магната Мохаммада Хоссейна Шамхані, яка одночасно працює і з російською, і з іранською нафтою. А Riesco наочно демонструє, як функціонує вся ця система: він перевозив як російське, так і іранське «чорне золото», зокрема отримував його під час перевалок з інших підсанкційних суден.

Усі три танкери перебувають під санкціями України та США. Проти Kaviz обмеження запровадили також ЄС, Велика Британія, Канада та Швейцарія. Тобто йдеться не про поодинокі випадки, а про систему, де «тіньові флоти» перетинаються через судна, менеджерів, посередників і маршрути. Саме тому, за словами Власюка, реакція на них має бути жорсткою — незалежно від того, під чиїм прапором і в чиїх інтересах вони формально працюють.

Для України це має цілком практичне значення. Йдеться вже не про формальне дотримання санкцій, а про реальну загрозу: поки такі судна вільно ходять морями, країни-агресорки заробляють на нафті й спрямовують ці кошти на фінансування війни. Тому принципово важливо, щоб обмеження працювали не лише на папері, а реально позбавляли їх такої можливості.

Окремий наслідок — зростання ризиків для цивільного судноплавства. Останні удари по танкерах на Близькому Сході посилили небезпеку для постачання енергоресурсів із регіону. Комерційні судна дедалі частіше стають інструментом економічного тиску, і межа між військовим протистоянням та цивільними перевезеннями розмивається. Подальша ескалація може підштовхнути ціни на нафту до 120 доларів за барель, а це вдарить по економіках усіх країн, включно з Україною.

Підсумок: удар по іранських танкерах випадково, але наочно показав, що російський та іранський «тіньові флоти» — це одна мережа зі спільними суднами, власниками й маршрутами. Для Києва це аргумент домагатися не декларативних, а реальних санкцій, які справді перекривають джерела фінансування війни.