Укриття в Луцьку: містяни кажуть про закриті сховища, освітяни визнають недоліки

Йдеться не про дрібниці, а про базові речі: вентиляцію, покриття підлоги, наявність питної води. Про це журналістам розповіли самі лучани. «Багато чого не вистачає. Деколи приходиш в укриття – і води нема. Деколи закриті. В нас, наприклад, ми живемо на Балці, то в нас закриті укриття і нема куди бігти. Далеко до школи і в школу нас не пускають в укриття, у дім молитви теж нас не пускають. На Балці дуже мало укриттів», – кажуть мешканки міста Інна та Ольга.

Для людей у районах на кшталт Балки це означає просту річ: під час сигналу повітряної тривоги вони фактично залишаються без місця, куди можна дійти за кілька хвилин. Школи й релігійні споруди поруч, але доступу до їхніх сховищ немає. А отже, рішення доводиться ухвалювати на власний розсуд – залишатися вдома, шукати іншу будівлю чи витрачати час на дорогу. Саме ця невизначеність і є головною проблемою, а не окремі недоліки ремонту.

Показово, що публічні звіти про стан укриттів довгий час виглядали інакше. У відео та фотозвітах колишнього луцького міського голови Ігоря Поліщука сховища поставали обладнаними: він особисто їх обстежував, ходив з інспекціями й розповідав про виконану роботу. Реальність, за словами містян, від цих матеріалів відрізняється.

Про це йшлося й на сесійному засіданні. Представниця громадянського руху «Свідомі» Алла Надточій наголосила, що на облаштування сховищ виділяли значні суми, але належного результату досі немає. Очільник департаменту освіти Віталій Бондар визнав: не всі заклади облаштовані як слід.

Це визнання важливе з двох причин. По-перше, воно підтверджує, що проблема не зводиться до скарг окремих мешканців. По-друге, ставить питання про ефективність використання коштів: якщо гроші виділяли, а стан укриттів досі не відповідає вимогам, то де саме виник розрив між фінансуванням і результатом. Відповідь на нього має значення не лише для Луцька – подібні історії час від часу зринають і в інших містах.

Окремий контекст – зміна керівництва міста. Ігор Поліщук склав повноваження після гучного розслідування НАБУ і САП у міськраді. Тобто йдеться не просто про зміну посадовців, а про ситуацію, коли попередня команда звітувала про покращення, а нинішня змушена визнавати прогалини.

Для мешканців це передусім питання безпеки. Укриття – не звітний показник, а місце, де люди проводять найнебезпечніші хвилини. Якщо доступ туди обмежений, бракує води чи повітря, то сама наявність приміщення у переліку нічого не гарантує.

Підсумок простий: у Луцьку триває розбіжність між тим, що показували на камери, і тим, що бачать люди на власні очі. Поки що не всі лучани впевнені, що під час тривоги їм буде куди сховатися.