Числовий «код» у Великій піраміді: нова гіпотеза про її призначення

Велика піраміда в Гізі вже понад чотири тисячі років залишається об'єктом суперечок про своє призначення. Нову версію запропонував незалежний дослідник Сефі Леві: на його думку, своєрідний числовий «код» прихований не в написах на стінах чи внутрішніх камерах, а в самій геометрії споруди — висоті, довжині основи, нахилі граней та загальній формі.

Леві проаналізував ключові виміри піраміди, використовуючи дроби, властиві давньоєгипетській математичній традиції. За його словами, отримані результати неодноразово наближаються до чисел, значущих для астрономії. Одне з обчислень дає 27,5, що майже збігається з приблизно 27,55 дня — інтервалом між послідовними проходженнями Місяця через перигей. Інший розрахунок нібито дає рівно 70 — число, яке дослідник пов'язує з приблизно 70-денним періодом, коли Сіріус був прихований сонячним сяйвом між заходом і наступним геліакічним сходом. Приблизно 70 днів фігурували і в єгипетській традиції муміфікації, що додає теорії ще один збіг, але не доказ.

До «коду», за версією Леві, потрапили й цикли Сатурна, Юпітера, Венери та Марса — планет, які давні єгиптяни могли бачити неозброєним оком. Дослідник також звертає увагу на числа, подібні до числа Пі та золотого перетину, які нібито випливають із геометричних співвідношень споруди. У сукупності він трактує це як можливу систему передачі майбутнім поколінням уявлень про математику, час, простір і рух небесних тіл. Звідси його радикальний висновок: «Піраміду побудували для того, щоб вона стояла вічно, не тому, що вона містила щось цінне. Її побудували для того, щоб вона стояла вічно, тому що вона сама була чимось цінним». У роботі він формулює це ще сміливіше: піраміда може бути не сховищем знань, а знаннями, втіленими в камені.

Щоб оцінити ймовірність випадкових збігів, Леві провів комп'ютерну симуляцію: створив 100 тисяч гіпотетичних пірамід із параметрами, що відповідали можливим будівельним стандартам Стародавнього царства. Моделі відрізнялися шириною основи — від 75 до 440 царських ліктів — та кутом нахилу граней, і до них застосували той самий набір тестів. За результатами, 2419 моделей, або близько 2,4%, показали таку саму кількість збігів або більше. Леві вважає це аргументом проти випадковості, хоча навіть такий результат не є незалежним підтвердженням, адже йдеться про власну симуляцію дослідника.

Гіпотеза кидає виклик традиційному поясненню: офіційна єгиптологія вважає Велику піраміду гробницею фараона Хуфу (Хеопса), зведеною приблизно 4500 років тому. На користь поховальної функції свідчать гранітний саркофаг у внутрішній камері, поминальний комплекс та королівський цвинтар, пов'язаний із пірамідою. Водночас ці знахідки не доводять абсолютно, що саме Хуфу поховали всередині. Жоден відомий давньоєгипетський текст не згадує закодованих астрономічних даних у розмірах споруди.

«Числовий код» — лише частина ширшої теорії Леві. Він пов'язує форму піраміди з геліопольським міфом про первісний пагорб Бенбен, що піднявся з вод хаотичного первісного світу. Далі дослідник припускає, що цей міф міг бути віддаленим спогадом про реальне місце походження предків частини єгипетського населення. Як можливу прабатьківщину він називає Око Сахари — кільцеподібне геологічне утворення в сучасній Мавританії, відоме як структура Ришат. Коли Сахара була вологішою та зеленішою, там міг бути інший ландшафт, і давні громади, за цією версією, могли переселитися на схід, до Нілу, зберігши в культурній пам'яті образ колишньої батьківщини. У такій інтерпретації піраміда символізувала б первісний пагорб, вода поблизу комплексу нагадувала б про первісний водний світ, а західна дорога-насип пов'язувалася б із заходом Сонця та світом померлих.

Варто наголосити: робота Леві була опублікована в серпні на платформах SSRN та Zenodo і не проходила незалежного наукового рецензування. Сам дослідник визнає, що частину числових збігів виявив уже після того, як знав виміри піраміди та шукані значення. Прямих археологічних чи історичних доказів, які б пов'язували Око Сахари з будівничими Гізи або підтверджували масштабну міграцію звідти до долини Нілу, немає.

Отже, «код» Великої піраміди залишається гіпотезою, яка не має незалежного підтвердження. Для читача це радше нагадування, як працює науковий процес: навіть цікаві числові збіги потребують перевірки, перш ніж стати знанням.