Терехов у Луцьку назвав чотири умови, за яких українці повертатимуться додому

Поїздка Терехова до Волині 7 вересня була не протокольною: він разом із т.в.о. голови Волинської ОВА Романом Романюком зустрівся зі студентами, медиками, переселенцями, журналістами та підприємцями. Наскрізна тема всіх розмов — як зберегти людей в Україні та повернути тих, хто виїхав через війну.

За словами Терехова, логіка рішень людини проста і послідовна. «Перше рішення людина приймає — як буде з безпекою. Далі — де я буду жити? Де я буду працювати? Потрібна нормальна зарплата. І четверте — це інфраструктура», — пояснив він. Тобто безпека без житла, роботи й дороги до неї не працює як аргумент за повернення.

Окремий блок — внутрішньо переміщені особи. На зустрічі з переселенцями з Харківської, Херсонської та Донецької областей обговорювали житло, доступ дітей до освіти та підтримку після переїзду. «Потрібна державна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб, насамперед — програма забезпечення житлом», — заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад.

Економічну частину Терехов пов'язує з обороноздатністю напряму: сильний бізнес — це гроші на армію, на громади й на умови для повернення людей. Серед пропозицій асоціації — страхування воєнних ризиків, доступне кредитування та підтримка українського виробника. «Держава повинна підтримувати бізнес на всіх територіях. Страхування воєнних ризиків, доступне кредитування, підтримка українського виробника — це сьогодні питання не лише економіки, а й національної стійкості», — наголосив він.

У медичній частині візиту — Волинське обласне територіальне медичне об'єднання захисту материнства і дитинства. Там ішлося про роботу лікарень у воєнних умовах, збереження кадрів і посилення державної підтримки медзакладів, особливо у прифронтових громадах. Зі студентами Луцького національного технічного університету Терехов говорив про залучення молоді до розвитку країни вже зараз, а як приклад навів харківські підземні школи, що дають змогу вчитися очно навіть під обстрілами.

Підсумок візиту — заклик до тіснішої співпраці між тиловими та прифронтовими регіонами. Обмін досвідом, взаємна підтримка громад і спільна робота над державними рішеннями, на думку Терехова, і є тим механізмом, який допоможе зберегти людей і закласти основу для відновлення. Практичний вимір тут очевидний: поки триває війна, конкуренція за людей між регіонами і країнами йде не гаслами, а наявністю безпечного житла, роботи й медицини.