Три з п'яти знищених іранських танкерів працювали на тіньовий флот РФ — Власюк

Йдеться про судна Kaviz, Charminar і Riesco. За словами Власюка, усі три мають безпосередній зв'язок із російським тіньовим флотом: вони перевозили російську сировину, заходили до російських портів і використовувалися для роботи в умовах санкцій.

Найпоказовішою є історія Kaviz. Танкер заходив до Усть-Луги та Новоросійська, а систему відстеження AIS на ньому регулярно вимикали, аби приховати маршрути. Судно пов'язують із компанією Fractal Marine DMCC, яку називають одним із ключових операторів російського тіньового флоту в перші роки після запровадження нафтових обмежень. Charminar також продовжував вивозити російську нафту з Усть-Луги, Приморська, Висоцька та Санкт-Петербурга. Навіть після британських санкцій проти Fractal Marine DMCC пов'язані з нею танкери просто перевели під управління нових менеджерів, і операції з російською сировиною не припинилися.

За словами посадовця, Charminar входить до судноплавної структури, яку контролює іранський нафтовий магнат Мохаммед Хоссейн Шамхані. Ця структура одночасно працює і з іранською, і з російською нафтою. Третій танкер, Riesco, за оцінкою Власюка, наочно демонструє механіку обходу санкцій: він перевозив сировину обох країн і здійснював перевантаження прямо в морі з інших підсанкційних суден.

Нині всі три танкери перебувають під обмеженнями України та США, а Kaviz — також під санкціями ЄС, Великої Британії, Канади та Швейцарії.

"Російський та іранський тіньові флоти перетинаються через судна, менеджерів, посередників і нафтові маршрути. Саме тому реакція на такі судна має бути жорсткою незалежно від того, під чиїм прапором і в чиїх інтересах вони формально працюють", — наголосив Власюк.

Він додав, що тіньовий флот дедалі частіше сприймають як реальну загрозу, а не як формальну проблему дотримання санкцій. Для України, за його словами, принципово важливо, щоб обмеження не залишалися на папері, а фізично позбавляли підсанкційні держави можливості заробляти на нафті та фінансувати війну.

Удар по п'яти іранських танкерах із сирою нафтою стався 8 вересня: чотири судна уразили в Оманській затоці, ще одне — біля острова Харк. У США назвали це відповіддю на дві спроби Корпусу вартових ісламської революції вдарити балістичними ракетами по американському військовому кораблю. Уночі 9 вересня американські військові заявили про знищення ще п'яти іранських нафтових танкерів і оприлюднили відео палаючих суден. Іран у відповідь повідомив про атаку на десять суден поблизу Ормузької протоки. Це найбільша хвиля взаємних ударів по судноплавству від початку шестимісячної війни.

Для України ця історія має практичне значення: вона показує, що російський тіньовий флот не є ізольованим явищем, а вплетений у ширші схеми перевезення підсанкційної нафти разом з Іраном. Відтак ефективність обмежень залежить не від кількості формально внесених до списків суден, а від того, чи вдається перекривати менеджерів, посередників і маршрути перевантаження. Якщо ланцюг вдається розірвати лише частково, власники просто змінюють прапор, назву чи оператора — і торгівля триває далі.