ДТП вбивають більше українців, ніж війна: чому Рада не посилює покарання

Статистика невблаганна: за даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло щонайменше 16,4 тисячі цивільних. Водночас офіційна статистика ДТП свідчить про 12 295 смертей на дорогах за 2022–2025 роки. Ще більш показовим є порівняння дитячих втрат: від війни загинуло 677 дітей, а в ДТП — 678. Це означає, що дороги в тилу є не менш смертоносними, ніж фронт.

Основна причина загибелі в ДТП — перевищення швидкості, яке спричиняє 54% усіх смертельних аварій. У червні 2026 року, після трагедії в Києві, коли водій на величезній швидкості влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей, зокрема 12-річну дитину, у Раді зареєстрували законопроєкт №15348. Він пропонує нову градацію штрафів: за перевищення понад 20 км/год — 680 грн (зараз 340 грн), понад 80 км/год — 3 400 грн (зараз 1 700 грн). За п’ять і більше порушень на рік — 17 000 грн. Однак у документі не передбачено зниження «нештрафованого порогу» +20 км/год, що, на думку авторів, значно зменшило б аварійність.

Альтернативний законопроєкт №15348-1, підтриманий понад 50 депутатами, включно зі спікером Русланом Стефанчуком, є жорсткішим: штрафи за перевищення вже від +10 км/год, позбавлення прав за повторні небезпечні порушення та суворіша кримінальна відповідальність за ДТП із загиблими. Проте, за інформацією з парламентських кіл, цей варіант не має шансів пройти голосування — окремі депутати вже заявили, що не підтримають його.

Серед інших ініціатив — законопроєкт №11029 про запровадження фіксації «середньої швидкості» на ділянках доріг, що дозволить контролювати швидкісний режим не точково, а на протяжних відрізках. Також на розгляді перебуває законопроєкт №12172, який передбачає позбавлення прав за систематичний проїзд на червоне світло, порушення правил обгону та ненадання переваги пішоходам. Водночас законопроєкти про боротьбу з «дрифтом» і надмірним шумом (№9564, №15358) буквально застрягли в комітетах через відсутність механізмів фіксації порушень.

Єдиний документ, який має реальні шанси на ухвалення, — законопроєкт №3023 про регулювання руху електросамокатів. Його прийняли в першому читанні ще 2020 року, і автори обіцяють друге читання «невдовзі». Після цього планується оновити Правила дорожнього руху та запровадити відповідальність для користувачів персональних електротранспортних засобів.

Підсумовуючи, ключовим тестом для парламенту стане голосування за законопроєкти №3023 (самокати) та №15348 (штрафи за швидкість). Якщо вони наберуть 270–300 голосів «за», можна сподіватися на комплексні зміни. Якщо ж пройдуть «на межі» або проваляться — питання безпеки на дорогах, імовірно, буде відкладене до наступного скликання.