США розморозять $44 млн Білорусі: що стоїть за домовленістю з Лукашенком

15 вересня до Мінська прибув спеціальний посланець президента США Джон Коул — його перший візит за пів року. На зустрічі з Олександром Лукашенком ішлося про гроші: близько $44 млн білоруських коштів, заморожених в американському банку Citigroup. За словами Коула, США вже звернулися до банку й нині працюють над механізмом повернення цих сум.

Лукашенко на зустрічі заявив, що білоруська сторона готова до будь-яких обговорень, і закликав Вашингтон дотримуватися спільних домовленостей. Коул, зі свого боку, передав вітання від Дональда Трампа і наголосив, що «всіляко підтримує» такі контакти. «Я повністю підтримую ваші вимоги. Фактично ви абсолютно праві. Ці гроші повинні бути розморожені та повернені. Ми звернулися до банку з проханням розморозити ці кошти. Зараз виробляємо механізм того, як це зробити», — сказав він.

Ще 11 вересня Лукашенко публічно скаржився, що $43–44 млн білоруських коштів «застрягли» в американському банку. За його версією, гроші перерахувала компанія, яка співпрацювала з Білоруссю, але вони досі заблоковані. Тоді ж він закликав США повернути ці суми й запевняв, що в країні «немає політв'язнів» — попри масові арешти конкурентів і протестувальників після фальсифікації виборів президента у серпні 2020 року.

Власне, розморожування грошей — лише один елемент ширшого процесу, який стартував у 2025 році. У березні після візиту американської делегації на чолі з Коулом Мінськ звільнив 250 політв'язнів. У відповідь США зняли санкції з «Білоруськалію», Белінвестбанку та Міністерства фінансів Білорусі. Лукашенко тоді казав, що Штати запропонували угоду «з різних питань», а Трамп публічно подякував йому за звільнення людей. Напередодні Дня незалежності, 3 липня, Лукашенко підписав указ про помилування 32 людей, здебільшого засуджених нібито за екстремізм. За даними білоруської служби Радіо Свобода, за два роки перемовин вдалося звільнити 646 людей, хоча не всі вони є політичними в'язнями.

Що це означає для Білорусі та регіону. По-перше, Вашингтон фактично визнає схему «гроші в обмін на людей» робочою і продовжує її наповнювати — тепер уже фінансовими кроками. По-друге, кожне таке розморожування послаблює санкційний тиск, який Захід будував роками, і зменшує ціну репресій для Мінська. По-третє, для самої Білорусі вигода сумнівна: звільнені люди не повертаються до нормального життя, а політичні репресії не припиняються. Для України ж це сигнал, що Білорусь дедалі глибше втягується у двосторонній трек із США, обходячи європейські механізми й уникаючи реальної відповідальності за репресії.