Соцмережі та депресія: що показало 11-річне дослідження за участю 183 тисяч дорослих

Дослідники з Університету Цинциннаті разом із колегою з Північно-Західного університету опрацювали масив даних, зібраних протягом 11 років. Ідеться про 183 300 анонімних анкет дорослих віком від 18 до 70 років — вони надійшли в межах щорічного дослідження «Медіаповедінка та вплив», яке з 2014 року проводить компанія Prosper Insights & Analytics. Опитування містить 1318 запитань на різні теми та оцінку здоров'я респондентів за 31 показником, зокрема щодо наявності депресії.

Ключовий результат стосується тих, хто щодня витрачає на перегляд контенту в соцмережах від 2,5 годин: саме в цій групі дослідники зафіксували кореляцію із самостійно оціненим рівнем депресії. Для аналізу застосували модель машинного навчання, точність і калібрування якої перевіряли спеціальними інструментами. За словами авторів, це дало змогу побачити прямий зв'язок між інтенсивністю користування соцмережами та рівнем депресії.

Автор-кореспондент дослідження, професор Університету Цинциннаті Ганс Брейтер наголошує, що висновок не випадковий: «Коли йдеться про депресію та соціальні мережі, цей висновок підтверджується численними науковими перевірками протягом усіх цих 11 років». Він також зауважує, що соцмережі шкодять людям різного віку, і радить не піддавати себе впливу продукту, розробники якого використовують знання про механізми залежності, щоб максимізувати час перегляду контенту.

Науковий співробітник Університету Цинциннаті Вікрам Суреш пояснює, чим це дослідження відрізняється від попередніх. За його словами, більшість опублікованих робіт зосереджувалися на молоді, окремих наборах даних або загальних показниках часу перед екраном. Натомість тут дослідники розмежували соцмережі та інші цифрові активності й перевірили, чи зберігається зв'язок у різних групах населення та в різні роки. Раніше подібний взаємозв'язок у дорослих не підтверджували із залученням штучного інтелекту.

Що це означає на практиці? По-перше, йдеться про кореляцію, а не про доведений причинно-наслідковий зв'язок: дослідження показує, що інтенсивне користування соцмережами супроводжує вищий рівень депресії, але не доводить, що саме воно його спричиняє. По-друге, орієнтир у 2,5 години на день — це межа, після якої зв'язок стає помітним у цій вибірці. Для самих користувачів це привід придивитися до власних звичок, а для розробників платформ — нагадування про відповідальність за механіки, які утримують увагу.