«Блек Аудит»: багато сигналів, мало реакції — що це означає

Про «Блек Аудит» як неофіційну назву конвертаційного центру йдеться давно: серед його послуг називають не лише легалізацію тіньових коштів, а й виведення їх на рахунки за кордоном. У публічному полі вже з'являлися переліки фейкових інтернет-магазинів і компаній, через які могли проходити значні фінансові операції, а громадські організації зверталися до правоохоронців із заявами. У цих зверненнях фігурували не тільки назви фірм, а й імена можливих організаторів — Василя Сандула та Євгена Кулібаби. Однак, судячи з реєстру судових рішень, публічно відомого розслідування за цими сигналами так і не з'явилося.

Окрема лінія історії — звинувачення на адресу генерального прокурора Руслана Кравченка, який нещодавно подав заяву про звільнення, а Верховна Рада вже проголосувала за його відставку. Наближений до СБУ telegram-канал «Джокер» у низці дописів твердив, що очільник Офісу генерального прокурора нібито переслідував конкурентів «Блек Аудиту» і водночас забезпечував захист «партнерам». Доказів на підтвердження цих тверджень канал не навів, тож ідеться радше про версію, яку можуть перевірити лише слідство та суд.

Показовим виглядає контраст із іншими справами. Процесуальне керівництво у провадженнях щодо конвертаційних центрів здійснює Офіс генерального прокурора, і коли правоохоронці діють, результат буває швидким. Так, за процесуального керівництва ОГП у травні 2026 року зареєстрували провадження №12026000000001141, у межах якого наклали арешт майже на 104 млн грн на рахунках ТОВ «Аквапаст». В іншому провадженні — №12025000000002811, зареєстрованому у жовтні 2025 року, — розслідується діяльність великого конвертцентру, де, за даними слідства, використовувалися зокрема ТОВ «Трейдингхаус», «Сейлпром» та «Горіпроф». Подібних справ — десятки: блокуються рахунки, арештовується майно, встановлюються учасники.

На цьому тлі компанії, які пов'язують із «Блек Аудитом», демонструють ознаки фіктивного бізнесу. ТОВ «Радугатойс» зареєстрували трохи понад два роки тому, згодом двічі перейменовували — на «Планета Речей», а потім на «Кінгстаропт». Першим засновником і офіційним власником був 21-річний мешканець села Стара Чортория на Житомирщині Юрій Ярош, на якого загалом оформлено 17 компаній. За документами, «Радугатойс» імпортував товарів щонайменше на 800 млн грн — ідеться про взуття та білизну. Створений для компанії сайт не має ні нормального каталогу, ні цін, ні номенклатури, ні контактів для замовлення — лише категорії зі стоковими фото та адресу офісу в Дніпрі. За схожим принципом працює сайт ТОВ «Тріокомпані», чий імпорт оцінюють щонайменше у 150 млн грн: у розділі «Товари» — лише загальні категорії без позицій, цін і фотографій. Обидва сайти-прикриття зареєстрували в один день — 22 жовтня 2025 року о 13:27.

Питання виникають і до людей, яких називають можливими організаторами схеми. Василь Сандул до 2019 року працював у Слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а ще раніше — у львівській податковій. На нього оформлена одна земельна ділянка, тоді як його 67-річна мати Ірина Сандул володіє 61 об'єктом нерухомості, серед яких 18 квартир у Львові та області. Її ім'я раніше згадувалося в журналістських розслідуваннях про «Аферу століття» — історію з незаконною перереєстрацією комунальних приміщень у центрі Львова, де фігурували компанії, співзасновницями яких були Ірина Сандул та Людмила Малькова. Син Малькової Сергій Мальков також працював у львівській податковій. Другий названий фігурант, Євген Кулібаба, раніше був оперуповноваженим відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ГУ ДФС у Львівській області; він володіє будинком у Бориспільському районі, а разом із Сандулом був співзасновником ТОВ «Індастріалтаун», яке у 2023 році переписали на Катерину Дорошенко — особу, на яку, за даними відкритих реєстрів, оформлено понад 600 компаній по всій Україні.

Суть проблеми не в тому, що журналісти вже «встановили злочин»: це справа слідства і суду. Але для початку перевірки публічних даних, схоже, вже достатньо — названі компанії, описані багатомільйонні операції, ознаки фіктивних сайтів, окреслене коло можливо пов'язаних осіб. Тож ключове питання залишається відкритим: чому одні конвертцентри правоохоронці розслідують, а «Блек Аудит» попри численні сигнали залишається поза їхньою увагою. Відповідь на нього важлива не лише для цієї історії — від неї залежить, наскільки взагалі працює механізм реагування на схеми, які виводять кошти з країни.