Штраф ТЦК і арешт рахунків: коли борг доходить до виконавця

Порушення правил військового обліку чи мобілізаційного законодавства тягне за собою адміністративний штраф. Якщо його не сплатити вчасно, справа може перейти в іншу площину — примусового стягнення. І тоді під удар потрапляють уже не лише гроші, відкладені на штраф, а й банківські рахунки та майно боржника.

Ключовий момент — доля самої постанови. Якщо її не оскаржити або суд залишить її без змін, вона набирає законної сили. Далі порушнику дають 30 днів на добровільну сплату. Лише після того, як цей строк минає, постанову можуть передати державному або приватному виконавцю, який і накладає арешт на кошти.

"Наявність самого по собі несплаченого штрафу ТЦК не означає автоматичного блокування банківських рахунків. Для цього має бути здійснено перехід від адміністративного стягнення до стадії примусового виконання, а арешт коштів є окремим виконавчим заходом", — пояснила правознавиця.

За її словами, після 30 календарних днів несплачений штраф за порушення правил військового обліку або мобілізаційного законодавства можуть передати на примусове виконання. У такому разі з порушника стягнуть не лише подвійний розмір штрафу, а й передбачені законом витрати.

"У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи порушника або за місцем перебування його майна в порядку, встановленому законом", — зазначила адвокатка.

Далі виконавець може арештувати гроші на банківських рахунках. Якщо цих коштів не вистачає для покриття боргу, стягнення можуть звернути на інше майно боржника. Водночас закон захищає єдине житло та земельну ділянку під ним: таке майно не вилучають, якщо загальна сума боргу за виконавчим провадженням не перевищує 20 мінімальних зарплат.

Окремо варто пам'ятати, що штрафи за порушення військового обліку стосуються не лише чоловіків. Йдеться і про жінок із медичною або фармацевтичною освітою, які не оновлюють дані чи не з'являються за викликом до ТЦК та СП. Максимальна сума штрафу в такому разі — 25,5 тисячі гривень.

Якщо ж українець через суд довів незаконність штрафу від ТЦК, він може повернути собі гроші. Але автоматично держава кошти не повертає: доведеться звернутися до органу, який контролює надходження цих платежів, і скласти заяву.

Підсумок: арешт рахунків — це не прямий наслідок несплаченого штрафу, а результат передачі постанови виконавцю. Тож якщо є сумніви в законності штрафу, час на оскарження або добровільну сплату має значення — саме він визначає, чи дійде справа до примусового стягнення.