Розмінування земель: чому частина заявок фермерів не проходить

Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний. За його словами, програма гуманітарного розмінування побудована так, що спершу фермер звертається зі своєю проблемою, а вже потім фахівці визначають статус земельної ділянки.

Якщо поле вже обстежене й визнане безпечним, заявника просто повідомляють про це. Якщо ж територія належить до небезпечних, починається перевірка самого фермера: чи не має він зв'язків із РФ, чи не перебуває під санкціями, чи немає боргів за податковими зобов'язаннями. Далі перевіряються інші критерії, передбачені програмою. Якщо заявник їм відповідає, його ділянку можуть узяти в роботу, а за виконання завдання змагаються оператори протимінної діяльності.

Окремий порядок діє для випадків, коли власник чи користувач землі не знає, чи є на ній небезпека. Тоді подається заявка, фахівці перевіряють, чи проводилося раніше обстеження. Якщо ні — на ділянку направляють оператора протимінної діяльності, який після проведення робіт визначає, чи територія безпечна, чи потенційно небезпечна для використання.

Заступник міністра згадав і про інструмент під назвою «розбудова довіри». Його застосовують, зокрема, до земель, які довго не оброблялися й заросли чагарником. У межах цього підходу на поле приїжджає спеціальна машина, яка обстежує та відпрацьовує поверхню. Якщо роботи не виявили детонацій, вибухів чи інших підтверджених ознак забруднення, це дає підстави вважати, що виявленої мінної небезпеки на ділянці немає.

«Ми навіть передбачили інструмент, який називається "розбудова довіри". Це означає, що йде обстеження території: ділянка заросла чагарником, бо довго не оброблялася. Сам термін означає, що приїжджає машина і встановлює, що там дійсно нічого немає, відкатує поле. І якщо там немає детонацій, вибухів і немає підтвердженої інформації про це, значить, усе нормально», — пояснив Безкаравайний.

Водночас питання фінансування залишається больовим. Саме через відсутність передоплати операцій значна частина заявок фермерів не відповідала умовам програми. Паралельно в Україні планують реформувати систему гуманітарного розмінування та звести її до єдиного механізму: нині повноваження в цій сфері розподілені між 16 органами державної влади, що ускладнює координацію та гальмує окремі процеси. Обсяги міжнародного фінансування цього напряму вже зіставні з річними витратами всього світу до початку повномасштабної війни, проте наявних коштів усе одно не вистачає, щоб покрити всі потреби України.

Отже, для аграріїв ключовими залишаються два питання — прозорий порядок подання заявки та доступне фінансування робіт. Без розв'язання другого навіть схвалені заявки ризикують залишитися на папері, а отже, й повернення земель у господарський обіг гальмуватиметься.