Реклама парфумів на тлі зруйнованого ТРЦ у Павлограді: що це означає і чим загрожує

У вересні 2026 року російський дрон влучив у торговельно-розважальний центр у Павлограді на Дніпропетровщині. Кадри з місця удару — понівечену будівлю, керівника обласної військової адміністрації Олександра Ганжу та міського голову Павлограда Анатолія Вершину — власниця парфумерних магазинів на ім'я Анастасія змонтувала у рекламний ролик. Поверх зображення очільника ОВА під час монтажу додали пляшку парфумів.

Сторінку магазину в Instagram жінка веде з липня 2025 року, а ароматами, за її словами, займається з 2018-го. У мережі вона публікує переважно відеоогляди, опитування та інформацію про доставку. Реакція користувачів на рекламу на тлі зруйнованої будівлі виявилася неоднозначною — частина аудиторії такий маркетинг підтримала.

На запит журналістів Анастасія відповіла, що на хейт не реагує: «Навіщо мені реагувати?» За її словами, подібний контент зараз не рідкість. «В інтернеті повно роликів подібного характеру. Кожен TikTok і Reels приватних осіб — чому не сприймається як просування у соцмережах на тлі понівечених будівель, людського горя і втрат рідних і близьких людей?» — говорить вона.

Адвокат Артем Шахторін пояснив, що законодавство про рекламу містить прямі обмеження на такий контент. Частина 3 статті 7 Закону України «Про рекламу» вимагає, щоб реклама не порушувала етичні, гуманістичні та моральні норми і не нехтувала правилами пристойності. А пункт 12 частини першої статті 8 прямо забороняє рекламу з елементами жорстокості, насильства, цинізму або приниження людської честі та гідності. «На мій погляд, саме слово "цинізм" тут має ключове значення. Використання реальних наслідків російського удару, пошкоджень та людей на місці події як "декорації" для просування парфумів цілком може бути оцінене контролюючим органом як реклама з елементами цинізму», — сказав фахівець.

За словами адвоката, на власницю магазину можуть накласти штраф у п'ятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами. Якщо суму встановити неможливо, штраф може сягнути до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 5 100 гривень.

Отже, йдеться не лише про етичну оцінку рекламного ролика, а й про потенційну юридичну відповідальність. Випадок показує, наскільки тонкою є межа між приватним контентом у соцмережах і комерційним просуванням, яке регулює закон.