Реактивні «Шахеди»: як Україна адаптує протиповітряну оборону

За даними української розвідки, РФ щомісяця виготовляє приблизно 500 реактивних ударних БпЛА і планує збільшити їхню частку до половини від загального обсягу «Шахедів». Заступник командира антишахедного батальйону Darknode з позивним «Артес» зазначає, що частка таких дронів у пусках уже сягає 25–50%.

Реактивний «Шахед» оснащений турбореактивним двигуном, що дозволяє йому розвивати швидкість до 500–600 км/год і підніматися на висоту до 9 км. Це робить його складнішою ціллю для мобільних вогневих груп та дронів-перехоплювачів, які розраховані на знищення цілей зі швидкістю 250–300 км/год. По суті, такі апарати є дешевшим аналогом крилатих ракет, здатним швидше долати зони роботи ППО.

Для боротьби з реактивними «Шахедами» Сили оборони використовують зенітні ракетні комплекси, винищувачі, ПЗРК та дрони-перехоплювачі. Проте ефективність останніх поки що низька: якщо звичайні «Шахеди» вдається перехоплювати у 90% випадків, то реактивні — лише у 10%, за оцінкою компанії «Дикі шершні». Водночас українські розробники вже мають певні напрацювання: перехоплювачі Zirka від NOCTIS використовують комп'ютерний зір для автоматичного супроводу цілі, що критично важливо за обмеженого часу на перехоплення.

За словами «Артеса», зараз тривають випробування швидкісних і автономних перехоплювачів, зокрема з реактивними двигунами. Він не розкриває деталей, але обіцяє, що перші результати з'являться незабаром, і тоді можна буде говорити про системне перехоплення таких дронів. За оцінками «Диких шершнів», дієве рішення може з'явитися орієнтовно до жовтня.

Таким чином, Україна поступово адаптує свою протиповітряну оборону до нової загрози, але до появи масових і ефективних засобів боротьби з реактивними «Шахедами» залишається час, протягом якого ворог може нарощувати інтенсивність атак.