Повернути 2590 дітей: що стоїть за цифрами та чому тиск на РФ має зростати

Різниця між двома цифрами — 2590 повернутих дітей і понад 20 тисяч підтверджених випадків депортації чи примусового переміщення — це не просто статистика. Вона показує масштаб проблеми, з якою Україна має працювати щодня: кожне повернення є результатом окремої процедури, переговорів і міжнародної підтримки, а за кожним непідтвердженим випадком стоїть дитина, яку ще належить знайти й повернути.

Про це 19 вересня повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, за сприяння першої леді США Меланії Трамп вдалося повернути 30 дітей. Омбудсмен подякував президенту США Дональду Трампу та Меланії Трамп за рішення, а також зазначив, що вона не лише говорить про повернення українських дітей, а й чітко розуміє, що Росія робить із ними: депортує, примусово переміщує, утримує та намагається позбавити їх зв'язку з Україною.

Окремо Лубінець звернув увагу на санкційний трек. США розширили підстави для обмежень щодо осіб, причетних до тяжких порушень прав людини в Україні, — серед них примусове переміщення, незаконне утримання, насильницькі зникнення, примусова депортація дітей та катування. На думку омбудсмена, санкції залишаються дієвим інструментом тиску, і цей тиск варто посилювати.

За злочинами проти українських дітей, за словами Лубінця, стоїть ціла система. Він наголосив, що розслідування мають тривати, а відповідальність повинні нести не лише окремі виконавці, а й державні структури, організації та великий російський бізнес, які забезпечують ці злочини. Зокрема, омбудсмен заявив, що "Газпром" фінансував вивезення українських дітей до Росії.

Для України ці цифри мають цілком практичний вимір. Понад 20 тисяч підтверджених випадків — це орієнтир для роботи правоохоронців, дипломатів і міжнародних партнерів, а також підстава для нових санкційних рішень. Кожне повернення потребує координації між державами та готовності партнерів впливати на Росію. У липні Лубінець уже зазначав, що Росія могла незаконно вивезти значно більше українських дітей, ніж вдалося підтвердити, і що вивезення з тимчасово окупованих територій триває.

Отже, ключові напрями залишаються незмінними: збільшувати кількість повернень, розширювати санкційний тиск і домагатися відповідальності не лише виконавців, а й тих, хто створює умови для цих злочинів — від державних структур до великого бізнесу.