Підозри главі НАБУ: що відомо про справу Кривоноса і чому це важливо

Керівнику Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу оголосили чотири підозри — у справі про підробку документів про батьківство та в оборудці із землею. Розбираємо, у чому саме його підозрюють і що це означає для антикорупційної системи.
Про зміст підозр стало відомо з тексту документа, який оприлюднив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Загалом у ньому йдеться про чотири епізоди, які слідчі об'єднують у дві історії.
Перші дві підозри стосуються справи про ймовірну підробку документів про батьківство та використання цього паперу в суді, аби уникнути покарання в іншій справі. За цим кейсом Кривоносу інкримінують частину 2 та частину 3 статті 358 Кримінального кодексу України.
Ще два епізоди — це схема із землею. За версією слідства, у 2014 році, коли Кривонос очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції, він домовився з головою Старобезрадичівської сільради Петром Горбаченком та ще однією особою про безоплатне виділення ділянки підприємцю Рузматову В. В. за хабар у 72 тисячі доларів. Довести оборудку до кінця не вдалося — її викрили правоохоронці. У межах цієї ж історії слідчі вважають, що Кривонос дав вказівку знайти оцінювача, який підготує фіктивний звіт про грошову оцінку ділянки. Це мало занизити її вартість — 150 тисяч гривень замість реальних 345 тисяч — і легалізувати купівлю-продаж. Тут йдеться про частину 4 статті 368 та частину 3 статті 27, частину 3 статті 358 КК України.
Ці події розгортаються на тлі ширшого протистояння в правоохоронній системі. 14 вересня генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що підписав підозру керівнику НАБУ в підробці документів. Того ж дня підозру оголосили людині, близькій до голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, — за вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, хабарництво та сприяння ухиленню від мобілізації.
Усе це сталося незабаром після того, як НАБУ та САП заявили про спецоперацію «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських кол-центрів, яку нібито організував посадовець Офісу генпрокурора. На записах слідчих фігурує «Шеф» — колишній очільник Державної податкової служби. З грудня 2024 року до червня 2025 року цю посаду обіймав Руслан Кравченко. Невдовзі після цього він подав у відставку, за яку ще має проголосувати Верховна Рада. Після звернення Кравченка в медіа з'явилася інформація, що він виїхав за кордон. Генпрокурор підтвердив, що перебуває за межами України, але наполягає, що це робоче відрядження.
Що це означає. Йдеться не просто про черговий гучний епізод, а про прямий конфлікт між двома ключовими антикорупційними інституціями та Офісом генпрокурора. Підозра керівнику НАБУ у справі, яку веде підпорядкована генпрокурору структура, ставить під сумнів незалежність розслідувань і може вплинути на довіру міжнародних партнерів, від яких залежить фінансова й політична підтримка України. Для громадян це питання не абстрактне: від того, хто і як розслідує корупцію на найвищому рівні, залежить, чи будуть покарані винні у справах про розкрадання та зловживання. Подальший розвиток подій залежатиме від того, як швидко справу передадуть до суду і чи зможуть сторони надати переконливі докази.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Рівнянку Олену Марчук шукають уже понад місяць: що відомо
- Затримка листа на 11 днів: суд зобов'язав Укрпошту виплатити компенсацію
- У Рівному збудують новий модульний морг за 92 мільйони
- Як мешканцям Дніпра отримати витяг з Реєстру громади
- Вересневий догляд за трояндами: як продовжити цвітіння до листопада






