Ольга Теренчук: понад 26 років мистецької роботи з людьми з інвалідністю

Понад 26 років Ольга Теренчук працює з людьми з інвалідністю. За її словами, ще на третьому курсі університету, маючи базову педагогічну та художню освіту, вона почала викладати образотворче мистецтво і трудове навчання дітям з інвалідністю. Понад 20 років жінка пропрацювала в державній системі освіти, а згодом вирішила розвивати цей напрям глибше — так з'явилася артстудія «Терен», яку вона описує як простір мистецтва, безбар'єрності та людяності.

За задумом засновниці, у цьому просторі діти й дорослі з інвалідністю мають отримувати якісне професійне мистецьке навчання, доступ до якісних матеріалів і можливість розкривати свій творчий потенціал. Саму роботу з людьми з інвалідністю Теренчук називає для себе не просто професією, а місією.

Говорячи про специфіку такої роботи, викладачка наголошує, що вона полягає передусім у любові. «Потрібно любити людей і дітей, бути емпатійним, любити мистецтво та щиро хотіти ділитися своїми знаннями й досвідом», — каже вона. На її переконання, справжній педагог не лише навчає мистецтва, а й допомагає людині побачити власну цінність, розкрити талант і зробити світ прекраснішим.

Окремо Теренчук розповіла про участь у команді проєкту від Українського культурного фонду під назвою «Виший мені серденько». За її словами, це вже другий досвід роботи в такій команді, і вона цінує його як відповідальність і можливість рости. «Поруч професіонали, і це надихає ставати ще кращою у своїй справі», — зазначає вона, додаючи, що робота з сильними фахівцями змушує більше поважати власний досвід.

Молодь з інвалідністю, за спостереженнями викладачки, долучилася до проєкту з великим зацікавленням і натхненням. Для багатьох це був перший досвід роботи з тканиною, а також можливість розписати сторінки та створити власну ілюстрацію до книги. Літній період, каже Теренчук, став нагодою зустрічатися, творити й експериментувати, а учасники радо взялися до ілюстрування книги та підготовки виставки.

Таким чином, історія «Терен Арт Студіо» показує, як багаторічний досвід роботи в державній освіті може перерости у власну ініціативу, орієнтовану на доступне мистецьке навчання. Для людей з інвалідністю такий простір означає не лише нові навички, а й можливість заявити про себе через творчість.