Чернігівчанка втратила понад 100 тисяч гривень на «онлайн-заробітку»: як працює схема

40-річна мешканка Чернігова перерахувала шахраям понад 100 тисяч гривень, повіривши в обіцянки швидкого прибутку з купівлі товарів в інтернеті. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про шахрайство.
За даними слідства, жінка натрапила в соцмережі Facebook на оголошення про додатковий заробіток онлайн. Умови виглядали просто: ставити вподобайки товарам, а згодом купувати їх за власні гроші — за це нібито нараховувалися відсотки.
Спершу завдання не вимагали витрат, і саме на цьому етапі формується довіра до «роботодавця». Далі, за класичною схемою, людині пропонують вкладати власні кошти, обіцяючи повернути їх із прибутком. Прагнучи збільшити дохід, чернігівчанка переказала на сторонні рахунки понад 100 тисяч гривень. Ані обіцяних відсотків, ані своїх грошей вона не отримала.
Поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Санкція статті передбачає штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тисяч до 51 тисячі гривень, або громадські роботи на строк від 200 до 240 годин, або виправні роботи до двох років, або пробаційний нагляд до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Для людини, яка втратила заощадження, практичний бік справи не менш важливий, ніж кваліфікація злочину. Повернути гроші в таких схемах складно: кошти зазвичай проходять через рахунки, оформлені на третіх осіб, і швидко виводяться далі. Саме тому поліція радить фіксувати всі деталі — переписку, реквізити платежів, скриншоти оголошень — і якнайшвидше звертатися із заявою, поки транзакції ще можна відстежити.
Схема з «товарами за власний кошт» — лише один із різновидів шахрайства, що маскується під підробіток. Її ознаки помітні заздалегідь: обіцянка відсотків за прості дії, відсутність офіційного договору, вимога платити з власної кишені та посилання на «особисті рахунки» замість реквізитів компанії. Коли завдання починає вимагати грошей, а не приносити їх, це вже не робота, а вкладення в чужу аферу.
Загалом історія з Чернігова ілюструє ширшу проблему: довіра до оголошень у соцмережах залишається слабким місцем для тисяч користувачів, і кожна така заява до поліції — це не лише кримінальне провадження, а й сигнал для інших бути уважнішими до пропозицій, які обіцяють дохід без реальної праці.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- «У вас кіста»: що насправді стоїть за цим діагнозом і коли варто хвилюватися
- Через атаки РФ без світла залишаються п'ять областей України
- Удари по Харківщині: загиблі в Лозовій, поранені в Балаклії
- Водій без прав вдруге за рік попався п’яним у Чернівцях
- Атака на Запоріжжя: що стоїть за нічним ударом по місту







