Нова тактика дронів: як Україна виводить з ладу російські НПЗ надовго

За даними Financial Times, українські військові застосовують нову стратегію ударів по нафтопереробних заводах Росії. Вона ґрунтується на ретельному технічному аналізі: оператори безпілотників проходять інструктаж у інженерів-енергетиків та галузевих експертів, які пояснюють, які компоненти НПЗ є незамінними, а заміна яких потребує найбільше часу.

Планувальники склали детальну карту енергосистеми РФ, виявивши вузлові точки, де навіть невелика боєголовка може спричинити збої, що виходять далеко за межі зони вибуху. Місії тепер мають кілька сценаріїв: якщо оператори не можуть вразити основну ціль через ППО чи проблеми з навігацією, дрон перенаправляють на заздалегідь обрані вторинні або третинні об'єкти.

Окрім НПЗ, атаки тривають на великі нафтові сховища — там застосовують боєприпаси з осколковими елементами. Оскільки Росія та Україна використовують схожі енергетичні системи радянської розробки, обидві сторони добре розуміють промислові процеси. Українські підрозділи також почали завдавати повторних ударів по одному й тому ж критичному обладнанню до завершення ремонту, не даючи заводам відновити роботу.

Наслідки цих атак уже відчутні: у Росії триває паливна криза. Уряд РФ підготував законодавчу базу для імпорту дизельного палива — хоча історично країна була одним із найбільших його експортерів (у 2023 році експорт становив 35,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 52,2 млн тонн). Влада перенаправляє паливо з Сибіру та збільшує імпорт з Білорусі, щоб уникнути дефіциту в Московському регіоні, але на загальнонаціональному рівні перебої тривають.

Підсумок: зміна тактики ударів по російській енергетичній інфраструктурі дає змогу досягати більш тривалого ефекту за менших ресурсів. Для РФ це означає не лише прямі втрати потужностей, а й необхідність терміново змінювати логістику постачання пального, що вже призвело до внутрішньої кризи.