Чотири роки під обстрілами: що розповіли рятувальники Сумщини про свою роботу

За чотири роки повномасштабного вторгнення підрозділи ДСНС на Сумщині виїжджали на понад 2,5 тисячі пожеж, спричинених ударами російської армії, та виконали більш ніж 700 аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт. Із завалів та місць влучань вдалося витягнути 147 жителів і гостей області, зокрема чотирьох дітей. Водночас за цей період загинули четверо співробітників служби. Про це в інтерв'ю розповів речник ДСНС у Сумській області Олег Стрілка.

За його словами, кількість викликів зростає щороку. «На жаль, з кожним днем ця статистика стає більшою, тому що, як нам раніше казали, вам треба перечекати одну зиму, буде легше», — зазначив речник, додавши, що рятувальники перечекали вже кілька зим і тепер готуються до четвертої.

Першим загинув Олексій Гречаник: у перші години вторгнення він їхав до свого підрозділу, зв'язок із ним обірвався, а згодом його розстріляний автомобіль і тіло знайшли на узбіччі дороги поблизу підрозділу. У Білопіллі під час артилерійського удару загинув начальник караулу Сергій, який переконався, що весь особовий склад і цивільні перейшли в укриття, і заходив туди останнім; у тому ж укритті перебував літній чоловік, який не міг самостійно рухатися, і після влучання на нього впала плита — лікарі боролися за життя рятувальника, але він помер. У Сумах під час виконання службових обов'язків на місці загинув Сергій Дяченко, а наприкінці серпня там же — начальник чергової зміни Олексій Столяренко, який особисто обстежував територію після прильоту, щоб не наражати підлеглих на небезпеку, і загинув від обвалу бетонної конструкції.

Умови роботи теж змінилися. Якщо до війни чергування тривало добу з трьома добами відпочинку, то тепер графік залежить від ситуації. Минулої зими, коли через відключення електроенергії Шостка була повністю знеструмлена, до роботи залучали рятувальників майже з усіх районів області та із західних регіонів. Виїзди ускладнює загроза повторних ударів FPV-дронами та керованими авіабомбами: під час нічного прильоту КАБів біля кінотеатру «Дружба» один із підрозділів не міг вчасно дістатися місця, бо над дорогою кружляли дрони. У прикордонній Краснопільській громаді через обстріли техніки рятувальники не могли доїхати навіть на побутові пожежі — такі операції проводили на бронеавтомобілях. Повністю знищено чотири підрозділи ДСНС — у Хотінській, Миропільській та Зноб-Новгородській громадах, а також унаслідок ударів КАБами по Шостці, де травм різного ступеня зазнали п'ятеро рятувальників.

Найскладнішою операцією Стрілка назвав гасіння пожежі в торговельному центрі «Епіцентр», що почалася після удару дроном по багатоповерхівці поблизу. «Ну, сказати, що було страшно, – то нічого не сказати», — згадує він. За його словами, це був один із перших випадків відчуття безсилля: техніка й люди були, але працювати заважали безперервні атаки дронів — після 20-го FPV-дрона речник перестав їх рахувати, а один автомобіль ДСНС було знищено. Через пошкодження централізованого водопостачання воду качали насосною станцією з річки. Молодий співробітник Артем під час нальотів переховувався в кущах і, за його словами, «лежав, молився, читав Отче Наш». Роботи тривали до ранку. Стрілка наголосив, що нестача води не є відповідальністю рятувальників: тиск у гідрантах залежав від нестабільного електропостачання, і високо оцінив роботу співробітників «Водоканалу», які усували пошкодження мереж під обстрілами без засобів захисту.

Окремо речник пригадав порятунок 120 пацієнтів лікарні в Краснопіллі після удару «Шахедом» у 2025 році. У медзакладі, де перебували переважно люди похилого віку, серед них з ампутаціями, почалася пожежа, а під час гасіння сталися повторні удари по частині будівлі, де облаштували укриття. Начальник підрозділу Олександр після одного з ударів власноруч поставив на місце вирвані двері й тимчасово закрив собою вхід. Коли стало зрозуміло, що укриття може не витримати, частину людей евакуювали, але залишалися жінка похилого віку, яка не могла ходити, і чоловік з ампутованою ногою. Після нового влучання зв'язок із рятувальниками всередині зникав на кілька хвилин. Олександр та ще один рятувальник винесли обох людей через вузький пролом у завалі на собі. Укриття зрештою не витримало, техніку було пошкоджено, але всіх 120 людей вдалося врятувати.

Що це означає для жителів області? Насамперед те, що швидкість прибуття рятувальників тепер залежить не лише від відстані, а й від безпекової ситуації: замість п'яти хвилин довоєнного часу на виїзд впливають загроза повторних ударів і обстріли техніки. У середньому по області фіксують близько 30 виїздів на добу, а в дні з загрозою поширення пожеж сухої рослинності — до 100 викликів. Близько 30% виїздів пов'язані з обстрілами, решта — ДТП, побутові пожежі, допомога на воді, підвезення води до медзакладів та евакуаційні заходи, які додалися під час війни.

Стрілка закликав жителів цінувати рятувальників і правильно паркувати автомобілі, щоб не перекривати проїзд спецтехніці до місць влучань: «Паркуйтесь так, щоби всім було комфортно». Серед історій, які надихають продовжувати роботу, він згадав Кирила Ільяшенка — хлопця, який під час ракетного удару по центру Сум урятував матір із палаючого комунального транспорту та людей з осколковими пораненнями голови і через два місяці після короткої реабілітації здобув «золоту» медаль на європейських змаганнях із пляжної боротьби.

Отже, статистика чотирьох років — це не лише цифри врятованих і загиблих, а й зміна самої логіки роботи служби: від чергувань за мирним графіком до виїздів під загрозою повторних ударів, від пожежних гідрантів до насосних станцій на річках і бронеавтомобілів у прикордонні. Для мешканців Сумщини це означає, що порятунок усе частіше залежить від того, наскільки швидко і безпечно рятувальники зможуть дістатися місця — і від того, чи не заблокований цей шлях.