Жовтий і червоний: як на Львівщині працюватиме нова система повітряних тривог

Відтепер тривога не є однаковою для всіх ситуацій. Жовтий рівень оголошують, коли фіксують рух ворожих безпілотників. За такого сигналу магазини, установи та підприємства можуть не зупиняти роботу — але лише за умови, що в приміщенні чи на його території є постійне або тимчасове укриття для працівників і відвідувачів. Людям радять стежити за переміщенням дронів через офіційні канали та бути готовими швидко перейти в безпечне місце, якщо ситуація зміниться. Окреме правило стосується освіти: очний навчальний процес під час жовтого рівня має припинятися, якщо будівля не має облаштованого захисного приміщення.

Червоний рівень вмикають у разі ракетної, ракетно-дронової або масштабної дронової атаки. Тоді підприємства, установи, громадський транспорт і торговельно-розважальні центри припиняють діяльність за встановленими безпековими протоколами. Люди мають залишити робочі місця, торговельні заклади чи відкритий простір і перейти до найближчого укриття або іншої захисної споруди.

Щоб бізнес і заклади встигли підготуватися, постанова передбачає тримісячний перехідний період. За цей час установи без власних сховищ мають укласти договори про спільне використання укриттів із їхніми балансоутримувачами, визначити доступні споруди в радіусі пішої доступності — орієнтовно 300–500 метрів, розробити внутрішні інструкції для працівників на випадок обох рівнів та розмістити зрозумілі покажчики маршруту до найближчого укриття. Поки триває перехідний період, контролюючі органи мають проводити роз'яснювальну роботу, а після його завершення за недотримання вимог застосовуватимуть штрафи.

Знайти найближче укриття можна кількома способами. Інтерактивна карта захисних споруд доступна в застосунку «Дія» — її можна завантажити заздалегідь, щоб користуватися нею навіть без інтернету; сервіс також дозволяє прокласти маршрут і переглянути інформацію про об'єкт. Крім того, карти цивільного захисту працюють на офіційних геопорталах Львівської ОВА та міських рад громад, а муніципальні чат-боти в Telegram і Viber дають змогу шукати укриття за геопозицією.

Відповідальність за укриття розподілена за типом власності. У комунальних і державних будівлях — школах, лікарнях, адміністративних установах — за них відповідають органи місцевого самоврядування та керівники цих установ. У приватному секторі споруди на території підприємств, заводів і бізнес-центрів утримують власники або балансоутримувачі. У багатоквартирних будинках за підвальні приміщення та найпростіші укриття відповідають ОСББ, управляючі компанії або співвласники — залежно від того, хто здійснює управління. Незалежно від форми власності балансоутримувачі мають забезпечити безперешкодний і цілодобовий доступ до захисних споруд під час тривоги.

На Львівщині про рівень загрози повідомлятимуть через офіційні канали оповіщення: Telegram-канал «Оповіщення ЦЗ», застосунок «Повітряна тривога», а також теле- та радіомовлення.

Підсумок: нова система фактично переносить частину відповідальності за безпеку на роботодавців і власників будівель. Тримісячний перехідний період дає їм час облаштувати укриття та маршрути, а мешканцям варто заздалегідь перевірити, де розташована найближча захисна споруда.