На горі Смотрич відкрили печеру «Дземброня»: що це означає для Карпат

Про відкриття на горі Смотрич розповів спелеолог і віцепрезидент Української спелеологічної асоціації Юрій Касьян. За його словами, печеру назвали «Дземброня» — поряд розташоване село з такою ж назвою. Глибина сягає 30 метрів, і дослідник не виключає, що насправді вона більша. Для карпатських печер у пісковику це чималий показник, тож роботи на об'єкті триватимуть.

Друга знахідка — на Тернопільщині. У гіпсовій печері «На Хомах» поблизу села Кривче Чортківського району спелеологи виявили нову частину протяжністю близько 50 метрів. Ця печера відома фахівцям із 1960 року, а місцевим жителям — здавна, але досі її довжина оцінювалася лише у 140 метрів. Касьян припускає, що вона може бути фрагментом значно більшої системи: за два кілометри розташована печера «Кришталева» завдовжки понад 20 кілометрів, і обидві належать до одного масиву. Відтак ходи «На Хомах» теоретично можуть тягнутися на десятки кілометрів.

Цьогоріч у печері «На Хомах» провели три наукові експедиції. Під час третьої вдалося пройти крізь вузьку ущелину, розчистити каміння й відкрити новий відтинок завдовжки 50 метрів. Далі дослідники натрапили на чергове звуження. Роботи продовжать після зими — у печері зимують кажани, тому працювати там можна лише в теплий період.

Окрема деталь — зображення тризубів, які помітили у вже відомій частині печери. Касьян нагадує: у 1940-х роках у багатьох печерах переховувалися повстанці, тож «На Хомах» могла бути для них прихистком.

Для України такі знахідки — це не лише науковий інтерес. Нові печери розширюють уявлення про геологію Карпат і Поділля, а згодом можуть стати й туристичними об'єктами. Щоправда, доступ до подібних пам'яток зазвичай потребує суворого контролю, аби не зруйнувати тендітні екосистеми та місця зимівлі рукокрилих. Наразі ж ідеться передусім про дослідження: скільки насправді тягнуться ці ходи, покажуть наступні експедиції.