НАБУ і Генпрокуратура обмінялися звинуваченнями: що стоїть за конфліктом навколо Кривоноса

Конфлікт між Національним антикорупційним бюро та Офісом Генерального прокурора перейшов у публічну площину. НАБУ і САП назвали дії генпрокурора Руслана Кравченка продовженням «системної атаки» на незалежні антикорупційні органи, зазначивши, що її активна фаза почалася ще минулого літа. Тоді, за версією бюро, однією з цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генпрокурора.

Ключовий пункт суперечки — підозра директору НАБУ Семену Кривоносу. У бюро заявили, що станом на момент оприлюднення заяви жодної підозри офіційно не вручено, і заперечили інформацію про вилучення кримінальних проваджень, про які говорив Кравченко. У відповідь генпрокурор опублікував текст підозри, яку підписав щодо Кривоноса, а згодом — і протокол обшуку службових кабінетів ОГП. За його словами, у протоколі зафіксовано вилучення матеріалів проваджень щодо працівників НАБУ та САП, зокрема матеріалів негласних слідчих розшукових дій.

З оприлюдненого документа випливає, що голові НАБУ інкримінують чотири кримінальні правопорушення. Два епізоди стосуються нібито підробки документів про батьківство та використання такого документа в суді: за версією слідства, Кривонос оформив батьківство над чужою дитиною, щоб створити підстави для уникнення відповідальності в іншому провадженні. Йдеться про частину 2 та частину 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Ще два епізоди — події 2014 року та можливі махінації із земельною ділянкою. За версією слідства, Кривонос, який тоді очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції, нібито вступив у змову з головою Старобезрадичівської сільради Петром Горбаченком та ще однією особою, аби за хабар у 72 тисячі доларів безоплатно відвести ділянку підприємцю Рузматову. Схему, за даними слідства, викрили правоохоронці. Також Кривоноса підозрюють у вказівці знайти оцінювача для неправдивого звіту про оцінку землі — вартість мали занизити з 345 тисяч до 150 тисяч гривень. Ці епізоди кваліфікують за частиною 4 статті 368 та частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 358 КК України.

Публічний обмін ударами відбувається на тлі кадрової кризи в прокуратурі. 8 вересня Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це свідомим політичним рішенням, хоча ще 7 вересня заявляв, що самостійно йти не планує. Вранці 14 вересня він повідомив, що перед поданням у відставку підписав підозру Кривоносу та особі, близькій до керівника САП Олександра Клименка, а в ніч перед цим виїхав за кордон. Скандал навколо генпрокурора розгорівся після оприлюднення матеріалів операції «Карфаген», у записах фігурантів якої згадувався «Шеф», якого в ОГП пов'язували з Кравченком. Один із фігурантів — заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива, якого НАБУ підозрює в організації групи, що могла забезпечувати роботу шахрайських колцентрів. Під час обрання йому запобіжного заходу прокурор САП заявив, що Кропива міг координувати ремонт у будинку, яким користується Кравченко в Козині. Журналісти з'ясували, що йдеться про близько 300 квадратних метрів, офіційною власницею яких є 73-річна жінка, а в декларації генпрокурора нерухомість не вказана. Кравченко пояснював, що орендує цей будинок і що приміщення потребувало доробок.

Для антикорупційної системи ця ситуація має кілька вимірів. По-перше, вперше в новітній історії керівник НАБУ отримує підозру від Генпрокурора в момент, коли сам генпрокурор виходить із посади, що ставить під сумнів і процедурну чистоту, і політичну мотивацію кроку. По-друге, взаємні звинувачення у вилученні матеріалів проваджень і НСРД зачіпають питання, хто контролює чутливі справи щодо самих правоохоронців. По-третє, конфлікт послаблює інституційну спроможність обох органів у час, коли їхня робота є однією з умов міжнародної підтримки. Розв'язання суперечки, ймовірно, перейде до судів і нового керівництва ОГП, а отже, остаточні висновки щодо обґрунтованості підозр і законності дій сторін ще попереду.