Комишуваха на Запоріжжі: 83-тя річниця визволення і життя за 20 км від фронту
Прифронтове селище Комишуваха Запорізького району 19 вересня відзначає День селища та 83-тю річницю визволення від німецьких окупантів. Свято припадає на час, коли населений пункт перебуває під постійними російськими обстрілами.
Комишуваху звільнили 19 вересня 1943 року. Відтоді ця дата залишається для місцевих точкою відліку власної історії — і саме тому селищна рада щороку згадує її разом із Днем селища. Нинішнє відзначення відбувається у зовсім інших умовах: до лінії бойового зіткнення звідси приблизно 20 кілометрів.
Відстань у 20 кілометрів означає, що селище перебуває в зоні досяжності російських засобів ураження. За повідомленням Комишуваської селищної ради, населений пункт регулярно зазнає атак із застосуванням керованих авіабомб та безпілотників. Для людей це не абстрактна загроза, а щоденний розклад: повітряні тривоги, перерви в роботі, пошкоджені будинки й інфраструктура.
Найпомітніший наслідок війни для громади — скорочення населення. Станом на вересень 2026 року в 30 населених пунктах Комишуваської громади залишаються близько п'яти тисяч людей. До повномасштабної війни їх було близько 13 тисяч. Тобто громада втратила більшість мешканців — передусім за рахунок тих, хто виїхав рятуючись від обстрілів.
Для порівняння: за даними Державної служби статистики, на 1 січня 2022 року в самій Комишувасі проживала 5251 людина, а в усій громаді — близько 12,5 тисячі. Отже, зараз у громаді залишилося приблизно стільки людей, скільки до війни жило в одному селищі. Це змінює все: податкову базу, кількість учнів у школах, роботу комунальних служб, можливість відновлювати пошкоджене.
Комишуваха — адміністративний центр однойменної селищної територіальної громади, утвореної у серпні 2016 року. Історія селища сягає 1770 року, коли під час будівництва Микитської фортеці Дніпровської укріпленої лінії поруч виникла солдатська слобідка Павлівка, яка згодом дістала назву Комишуваха. Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році тут оселилися кілька родин запорозьких козаків.
Що це означає на практиці. По-перше, прифронтові громади живуть у режимі подвійного навантаження: потрібно і тримати базові послуги для тих, хто залишився, і готуватися до нових руйнувань. По-друге, скорочення населення до рівня близько 40% від довоєнного ускладнює відбудову — менше людей означає менше ресурсів і робочих рук. По-третє, кожна така річниця перестає бути суто святковою подією і стає нагадуванням, що визволення — процес, який для цих територій триває й досі.
Коротко: Комишуваха відзначає 83-тю річницю визволення у 1943 році, перебуваючи за 20 кілометрів від фронту під регулярними ударами КАБів і дронів. У громаді залишилося близько п'яти тисяч людей проти 13 тисяч до повномасштабної війни.
