ISW: Кремль може перекинути війська на Сумщину та залучити північнокорейців

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на джерело, пов'язане з російським угрупованням військ «Північ». Співрозмовник інституту припускає, що північнокорейські військові можуть замінити російських на окремих ділянках фронту — зокрема на Сумському або Харківському напрямках. Потенційно це означає, що армійці КНДР можуть увійти на територію України, хоча наразі ISW не фіксує ознак їхньої присутності тут.

За даними інституту, деякі офіцери КНДР уже перебували поблизу українсько-російського кордону, де нібито отримували бойовий досвід і проводили розвідку. Північнокорейські солдати вже тривалий час перебувають у Курській області, в російському тилу. Якщо ці припущення підтвердяться, це означатиме не просто розширення географії війни, а й зміну її характеру: залучення іноземних військ до бойових дій на українській території створює додаткові ризики для безпеки прикордонних громад і ускладнює прогнозування подальших дій противника.

Окремо ISW пише про можливе переміщення російських підрозділів у район Сум. За інформацією того ж джерела, два батальйони 1-го мотострілецького полку ПКС можуть перекинути до села Рясне, що на південний схід від обласного центру. Таке перегрупування, якщо воно відбудеться, може свідчити про підготовку до посилення тиску на Сумському напрямку або про намір утримати наявні позиції в умовах активних боїв.

Тим часом, за даними Генштабу ЗСУ, на Північно-Слобожанському та Курському напрямках від початку доби зафіксовано три російські штурми. Окупанти також продовжують обстрілювати громади Сумщини з артилерії та завдавати авіаударів. Зокрема, 16 вересня росіяни завдали авіаудару по Ковпаківському та Зарічному районах Сум.

Отже, йдеться про два взаємопов'язані процеси: можливе перегрупування російських сил поблизу Сум і потенційне залучення північнокорейських військових на окремих напрямках. Для мешканців прикордоння це означає збереження високого рівня небезпеки та потребу бути готовими до подальших обстрілів і авіаударів. Для України загалом — необхідність враховувати у плануванні оборони ймовірність появи нових, менш прогнозованих учасників бойових дій.