На Тернопільщині чоловік відновив хату прабабусі та зібрав у ній родинний архів

Йдеться про оселю прабабусі Володимира Гоцка в селі Монастирок, що належить до Більче-Золотецької громади. Чоловік не просто лагодить стару будівлю, а поступово перетворює її на родинний архів: тут зберігаються фотографії, меблі, вишиті й ткані речі, старе радіо та валіза прапрадіда, з якою той повертався з Канади.

На веранді Гоцко розмістив світлини кількох поколінь — від прабабусі та прапрадіда до батьків, дітей і сучасних знімків. Серед них — фотографія села 1932 року, кадр із бабусиного весілля та зображення старої солом'яної хати, яку він і взявся відновити. «На одній з фотографій, де мій тато, ще є стара хата солом'яна, яка була завалена. Я вирішив її відновити», — розповів він. За його словами, окреме місце в архіві посідає знімок прабабки Василини, яку він ще пам'ятає, та фото бабусі з батьком і його сестрами.

Історія родини пов'язана і з заробітками за кордоном: прапрадід Лук'ян, батько прабабки, часто бував у Канаді й допомагав їй. У одній із кімнат стоїть його валіза, з якою він їхав з Канади, — у Тернополі чоловіка обікрали. Серед реліквій також піч, яку в селі називають «качимерка» і яка, за словами Гоцка, була однією з перших грубок із кахелю в селі, образ, куплений прабабкою на ярмарку в сусідньому селі Королівці близько початку 1920-х, та радіо, придбане батьками з першої зарплати після одруження. У спальні зберігається скриня прабабки з її підписом «Василина Лук'янівна», а також ліжка, які бабуся привезла з Борщева у 1960-х.

Сам Володимир зізнається, що в дитинстві не любив приїздити в село, куди його з братом відправляли на канікули пасти худобу. Ставлення змінилося згодом, особливо після перебування за кордоном. Відновлення обійстя він почав 2020 року, ще за життя бабусі, від якої почув багато родинних історій. «Я поїздив по світу, побачив і зрозумів, що це найкраще місце, це є місце сили, де насправді відпочиваєш душею», — каже він.

Монастирок розташований на берегах Серету, і, за словами Гоцка, тут є чим зайнятися туристам: ліси, річка, а в громаді нещодавно завершили маркування велосипедних і піших маршрутів представники організації «Тепле Поділля». Водночас чоловік зауважує, що покинутих хат у селі більшає, тож разом із другом із Хмельниччини він викупив кілька старих будинків, аби дати їм нове життя.

Відновлення однієї оселі — це передусім приватна історія родини, але вона показує ширшу картину: у селах залишається дедалі менше мешканців, і саме такі ініціативи зберігають пам'ять про них та створюють нові приводи приїхати сюди. У планах Гоцка — популяризувати родинне обійстя та приймати відвідувачів і туристів.