Р РадикалГоловні новини України

Десерт «Павлова»: чому суперечка про назву важливіша за сам торт

·483 слівредакція
Десерт «Павлова»: чому суперечка про назву важливіша за сам торт

В українському сегменті соцмереж знову сперечаються, чи доречно продавати десерт «Павлова», названий на честь російської балерини Анни Павлової. Розбираємо, що насправді стоїть за цією назвою і чому питання виходить за межі кондитерської.

Дискусія спалахнула в threads: одна частина користувачів наполягає, що десерт просуває російську культуру і не має стояти на українських полицях, інша — що до Росії він має лише непряме відношення. Показово, що приводом став не сам рецепт, а епізод кулінарного шоу «МастерШеф», де учасниця готувала цей десерт.

Аргументи критиків озвучила, зокрема, Ганна Бутова: вона зауважила, що в Україні десерт, присвячений російській балерині, зустрічається вільно, тоді як десерт «Каринська» майже не знайти. Опоненти відповідають, що Павлова народилася в Російській Імперії, але більшу частину життя провела в еміграції, зокрема у Британії, а сам десерт вигадали не в Росії. Частина коментаторів нагадує, що «Павлова» — це міжнародна назва, як «Захер» чи «Добош», і що іноді десерт — це просто десерт. Інші звертають увагу, що «Каринська» постала як калька на противагу «Павловій», а не як спроба вшанувати пам'ять Варвари Каринської.

Щоб зрозуміти суть, варто розділити дві речі: походження назви і походження рецепта. За новозеландською версією, десерт створила шеф-кухар готелю у Веллінгтоні 1926 року до прийому на честь балерини, а натхненням стало безе і пачка Павлової з плісованого шовку. Австралійці ж наполягають, що рецепт вигадав шеф Берт Сачс 1935 року в готелі Esplanade у Перті, а назву підказала легкість страви.

Кулінарне дослідження теж схиляє шальки терезів не на користь Росії. 2008 року новозеландська професорка Хелен Ліч у книзі «The Pavlova Story» зібрала понад 600 рецептів-попередників і показала, що перші згадки під цією назвою з'явилися в Новій Зеландії ще 1927 року, щоправда спершу як багатошарове желе, а звичний варіант з безе сформувався до 1929–1930 років. Пізніші дослідження гастрономічних істориків виявили схожі десерти з безе, вершків і фруктів у Німеччині та США ще в XIX столітті, як-от Schaumtorte, але світову популярність страва здобула саме в Океанії.

Для України це питання не про біографію балерини, а про те, як ми позначаємо культурні запозичення. Назва «Павлова» закріпилася в міжнародній кулінарній традиції незалежно від того, де народилася людина, на честь якої її назвали. Водночас спроби замінити її на локальний аналог наштовхуються на просту проблему: страва без власної історії та впізнаваності не приживається. Суперечка радше показує, наскільки чутливим в Україні стало все, що можна пов'язати з російським контекстом, і наскільки складно провести межу між деколонізацією та забороною на сам десерт.

Підсумок: торт «Павлова» не має російського походження — його рецепт і назва сформувалися в Новій Зеландії та Австралії. Дискусія в українському сегменті мережі відображає ширший процес переосмислення культурних назв, а не кулінарну суперечку. Питання доречності залишається відкритим, але вирішувати його варто з опорою на факти, а не на емоції.

Читайте також