«Чортів камінь» на Львівщині внесли до кадастру: що це змінює для громади

Львівська обласна прокуратура повідомила, що судове рішення щодо геологічної пам'ятки природи «Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь» виконано повністю. Відомості про межі цієї території природно-заповідного фонду внесли до Державного земельного кадастру.

Історія питання — у бездіяльності місцевої влади. Позов до суду подала Золочівська окружна прокуратура, бо Підкамінська селищна рада не вживала заходів, аби встановити межі об'єкта на місцевості. Через те, що кордони ділянки площею 3000 квадратних метрів не були чітко зафіксовані в кадастрі, існував ризик, що землю незаконно вилучать із природно-заповідного фонду та передадуть у приватну власність. Суд вимоги прокурорів задовольнив повністю й зобов'язав орган місцевого самоврядування оформити належну документацію.

Ідеться про унікальну 16-метрову скелю, відому як «Чортів камінь». Це фрагмент давнього бар'єрного рифу, який утворився в акваторії Сарматського моря орієнтовно 11–14 мільйонів років тому з решток безхребетних організмів та водоростей. Об'єкт вважають візитівкою Підкаменя, і він має високу цінність для геологічної науки й туризму.

Що це означає на практиці? По-перше, тепер будь-які спроби змінити цільове призначення чи власника цієї землі будуть видимі в кадастрі, а отже — контрольовані. По-друге, громада отримує юридичну підставу для охорони пам'ятки та розвитку її як туристичного об'єкта. По-третє, це сигнал для інших громад: неоформлені межі заповідних територій залишаються слабким місцем, яким можуть скористатися для забудови чи приватизації.

Підсумок: формальна на перший погляд процедура — внесення меж до кадастру — насправді є запобіжником проти втрати природної спадщини. Для Підкаменя це збереження його головної пам'ятки, а для всієї системи заповідних територій — нагадування, що захист природи починається з чітко визначених кордонів.