Вучич у Києві: що стоїть за візитом Сербії та розмовами про пальне

Візит сербського президента варто читати не лише як дипломатичний жест, а як спробу вибудувати практичну рамку співпраці на ширшому просторі Карпатського регіону. За словами Вучича, саме перспектива економічного об'єднання цього регіону стала для нього вирішальним аргументом приїхати до Києва. Ініціатива, на його переконання, має працювати не лише на рівні держав, а й охоплювати окремі території.

Паливне питання Вучич окреслив як один із найгостріших. Він нагадав про різкі застереження, які останніми днями лунали від прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска щодо того, які випробування чекають на Європу. "Судячи з цін на нафту та газ, вони недалекі від істини", — сказав сербський президент. Високі ціни на пальне в Німеччині та Австрії, за його словами, показують масштаб проблеми, тож Белград має ухвалити додаткові рішення й активніше залучати власні резерви, насамперед дизель.

Для України такий контекст означає, що розмови про логістику перестають бути суто технічними. Йдеться про залізничне сполучення, автомобільні магістралі, спрощення перетину кордонів, а також про аграрний сектор та інші галузі. Вучич окреслив, що саме північний схід Сербії — від Воєводини через Борський, Бранічевський і Заєчарський райони — може стати частиною цієї мережі. На його думку, у логістиці Белград має що запропонувати і безпосереднім сусідам — Румунії та Угорщині, — і Україні та Польщі.

Окремим пунктом програми стали двосторонні переговори. Вучич згадав про зустріч із прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, якого назвав своїм словацьким другом. "Ми можемо зробити та досягти багато чого, а також розглянути всі труднощі, що стоять перед нами, і спробувати вирішити їх разом", — заявив він. Це підкреслює, що регіональні формати дедалі частіше використовують як майданчик для узгодження позицій із країнами, які мають різні погляди на ширші безпекові питання.

Підсумок: візит Вучича — це передусім спроба перевести регіональну співпрацю в конкретні проєкти, від транспорту до аграрного сектору. Для України важливо, що йдеться про логістику та кордони, тобто про речі, які прямо впливають на торгівлю й постачання. Наскільки ці домовленості перейдуть у рішення, покажуть наступні кроки сторін.