У Чернівцях відкрили виставку про дітей, які потребують паліативної допомоги

Виставка об'єднала 26 світлин, зроблених упродовж двох років. Авторами робіт стали п'ятеро фотографів: Сергій Коровайний, Катерина Москалюк, Аліна Рост, Даша Тендітна та Софійка — дівчинка, яка жила в хоспісі благодійного фонду. Через рак вона втратила зір, але продовжила фотографувати, орієнтуючись на звуки.

У кадрі — діти з важкими захворюваннями, які пережили втрату, вимушене переміщення або війну. Водночас автори свідомо відходять від теми діагнозу: на знімках — ігри, навчання, спілкування, мрії. Тобто те, з чого зазвичай і складається дитинство.

Про те, як народжуються такі кадри, розповіла фотографка Аліна Рост. За її словами, головне — невимушена атмосфера. «Важливо максимально налаштувати всіх на невимушений вайб. Фотографую всіх діток так, як би знімкувала власних дітей. Поки вони граються, шукаю вдалий момент. Ось, наприклад, кадр із дівчинкою, яку ми називаємо Зізі. Їй важко рухатися, піднімати голівку. І ми захотіли показати, що вона дивиться вгору, до сонця. Тож, поки Зізі підняла голівку, замилувавшись бульками, ми спіймали момент. Щоби зробити кадр на рівні її очей, мені довелося лягти на траву», — розповіла мисткиня.

Для засновниці благодійного фонду «Місто Добра» Марти Левченко цей день має цілком конкретну мету. «Сьогодні важливий день для того, щоби голос дітей, які потребують паліативної підтримки, був гучним, і щоби кожна дитина нашої країни була видимою для суспільства незалежно від діагнозу», — зазначила вона. За її словами, і виставка, і День Метеликів покликані нагадати суспільству про дітей, яким потрібна паліативна підтримка.

Оглянути експозицію можна до 24 вересня.

Підсумок: виставка — це спроба змінити оптику суспільства. Йдеться не про співчуття до хворих дітей, а про визнання їхнього права на звичайне дитинство. І про те, що паліативна підтримка — це не лише медична послуга, а й умова, за якої дитина залишається видимою для країни.