Справа адвокатів-хакерів: Борзих судиться з ZN.UA через публікації

9 серпня 2026, 17:09 ·713 слівредакція

Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих, який фігурує у справі НАБУ про доступ до матеріалів сотні кримінальних проваджень, подав до суду на редакцію ZN.UA та журналістку Інну Ведернікову. Він вимагає спростування інформації та відшкодування майже 800 тисяч гривень.

Позов зареєстровано в Печерському райсуді Києва. Борзих наполягає, що низка публікацій видання, зокрема розслідування про так званих «адвокатів-хакерів», містить недостовірні відомості. Окремо він оскаржує згадку свого імені як підозрюваного до набуття вироком законної сили. До позовних вимог додано стягнення судових витрат: 300 тисяч гривень на правову допомогу та ще близько пів мільйона інших виплат.

У відповідь редакція звернулася до НАБУ, яке підтвердило статус Борзих як підозрюваного у провадженні №52023000000000620. Бюро також нагадало позицію Верховного Суду: оцінку інформації органів досудового розслідування можна давати лише в межах кримінального процесу, а не цивільного. Юристи ZN.UA вбачають у позові ознаки SLAPP — стратегічного судового тиску на журналістів.

Окрема увага — до процедури розгляду. Перший позов автоматично розподілили судді Тетяні Ільєвій, але наступного дня його повернули за заявою позивача. Новий позов із тими самими вимогами спершу потрапив до судді Євгена Хайнацького, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після повторного розподілу справа знову опинилася в Ільєвої, яка також узяла самовідвід. Зрештою справу отримав суддя Олексій Соколов. Раніше видання повідомляло, що голова Печерського суду Руслан Козлов є кумом Борзих.

Редакція наголошує: публікація імені підозрюваного до вироку — норма, що в Україні трактується жорсткіше, ніж у Європі. Частина 4 статті 296 Цивільного кодексу дозволяє називати ім’я лише за згодою особи, і Верховний Суд у 2025 році підтвердив буквальне застосування цього правила. Водночас європейська практика у справах про топкорупцію віддає пріоритет суспільному інтересу та свободі слова. На думку авторів матеріалу, поєднання таких обмежень із законодавчими ініціативами, що забороняють правоохоронцям коментувати резонансні справи, може залишити суспільство без інформації про ключові корупційні розслідування.

Судовий процес триває. У виданні заявляють, що захищатимуть позицію щодо права медіа називати суспільно значущі факти та їхніх фігурантів.