Листи про злочини у "Скелі" лежали в ДБР місяцями: що це означає

Про це йдеться в матеріалі Центру протидії корупції, який отримав доступ до копій цих звернень. У листах ішлося про ненадання медичної допомоги, що призвело до смерті, погрози вогнепальною зброєю та бойовими гранатами, незаконне позбавлення волі, фізичне насильство й катування.

За даними ЦПК, ДБР переважно пересилало ці звернення іншим правоохоронним органам та Військовій службі правопорядку. Показовий випадок стався 30 березня: бюро отримало лист від сестри військового зі скаргою на побиття брата, після якого йому не надали медичної допомоги і він помер у лікарні. Слідчий відповів, що підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань недостатньо, і передав матеріали до ВСП для додаткової перевірки. Водночас закон прямо зобов'язує слідчого відкрити провадження після повідомлення про злочин.

Розслідування ДБР розпочало лише після того, як наприкінці червня вийшла публікація про небойові втрати у підрозділі. У ній наводилися свідчення родичів і військових про ймовірне насильство та неналежне поводження, а також про смерть щонайменше 26 мобілізованих під час служби. Після цього командира полку Юрія Гаркавого відсторонили від обов'язків на час перевірки.

Згодом стало відомо ще про 31 випадок смерті, зафіксований за пів року. Директор ДБР Олексій Сухачов заявив, що в межах розслідування смертей військовослужбовців у "Скелі" бюро дасть правову оцінку діям усіх керівників підрозділу.

Історія з листами омбудсмана порушує ширше питання: наскільки швидко держава реагує на сигнали про порушення у війську, коли вони надходять офіційними каналами, а не через журналістів. Якщо слідчі не відкривають провадження попри прямі звернення, родини військових залишаються без відповідей місяцями, а винні — без правової оцінки. Для мобілізованих і їхніх близьких це означає, що гарантії захисту на папері можуть не працювати на практиці.

Подальший хід справи залежатиме від того, чи ДБР доведе розслідування до кінця і чи будуть покарані не лише виконавці, а й ті, хто зволікав із реакцією на звернення.