Санжійка на Одещині: наметове містечко, побут без благ цивілізації та тривоги

Наприкінці сезону до Санжійки на Одещині з'їжджаються відпочивальники з різних регіонів України. Частина з них обирає автономний формат — намети, кемпери, газові плитки та сонячні панелі. Такий спосіб відпочинку дає змогу не залежати від орендованого житла, але водночас оголює слабкі місця місцевої інфраструктури.

Сергій приїхав до Санжійки з Житомирської області й на момент розмови відпочивав тут уже три тижні. Він живе в наметі біля автомобіля, готує на газовій плитці, облаштував душ і спальне місце, а телефон та павербанки заряджає від сонячної панелі. Для освітлення вночі використовує ліхтарики. «Я привик "дікарьом" їздити відпочивати, мені так більше подобається», — розповідає чоловік. Раніше він відпочивав у Сергіївці, але цього разу не обрав її через закритий прохід до моря; розглядав і Грибівку, проте зрештою приїхав до Санжійки.

Автономний формат обрали й Роман із дружиною, які приїжджають сюди другий рік поспіль. Для подорожей подружжя переобладнало мікроавтобус на кемпер. «Зробили з бусика кемпер. Щоб там жити, ні від кого не залежати. Сьогодні тут, завтра можемо поїхати в інше місце. Ну, любителі ми з дружиною так відпочивати», — каже Роман. Місцевий пляж йому до вподоби, а серед незручностей він називає спуск до моря та підйом назад на схил: «Тут пляж класний. Єдине, що — спускатися, підніматися... Якби зробили ліфт — взагалі краса. Нічого, корисно для ніг».

На брак інфраструктури звертають увагу й інші відпочивальники. Антоніна приїхала з Бучі Київської області на тиждень і каже, що сюди вони намагаються приїжджати щороку, переважно наприкінці сезону. Море та відпочинок їй подобаються, але бракує магазинів і закладів харчування. «Трошки не вистачає тут інфраструктури: магазинів, якихось закладів харчування. Але в цілому нам тут подобається», — каже жінка. Частину продуктів відпочивальники привозять із собою та закуповують наперед, а за рештою, за словами Антоніни, доводиться їздити до Чорноморська. На пляж вони виходять не зранку: в обід, коли стає спекотно, повертаються нагору, а пізніше знову йдуть до моря й залишаються там до вечора.

Про схожі труднощі говорить і Ганна з Харкова, яка приїхала до Санжійки на сім днів і відпочивала тут уперше. Через проблеми зі зв'язком у магазинах не всюди можна розрахуватися карткою, а банкомату, де можна зняти готівку, поблизу вона не знайшла. «Ми вже наступного року будемо знати, що тут треба тільки з готівкою, але якось незручно», — сказала відпочивальниця. Сам пляж їй сподобався: перші три дні було прохолодно, але згодом погода змінилася. «Дуже гарний пляж, чистий, красиво. Перші три дні було прохолодно, але вже ми чотири дні з моря не вилазимо». Про кемпінг у Санжійці вона дізналася вже під час поїздки й каже, що, якби знала раніше, приїхала б із наметом, адже такий формат їй також до вподоби.

Окрема тема відпочинку — повітряні тривоги та вибухи. Антоніна розповідає, що вночі чула обстріли, але порівнює цей досвід із ситуацією вдома, у Київській області. Ганна також згадує тривоги у контексті свого життя в Харкові: за її словами, за сім днів відпочинку в Санжійці їх було небагато. «Ми ж з Харкова, тому нам ці тривоги, так сказати, не вперше. І тут, наоборот, так і відпочили від них, бо їх було дуже мало. Десь щось бахкало, але, в принципі, було нормально. Не страшно».

Отже, Санжійка цього сезону тримає роль одного з осередків автономного відпочинку на Одещині. Відсутність розвиненої інфраструктури, перебої зі зв'язком і безготівковою оплатою туристи компенсують самозабезпеченням, а досвід повітряних тривог для багатьох із них виявляється звичним на тлі рідних регіонів.