Р РадикалГоловні новини України

Застава як кешбек: чому гроші злочинців звільняють підозрюваних

·473 слівредакція
Україна

У справах НАБУ і САП застава дедалі частіше перетворюється з інструменту контролю за підозрюваним на спосіб легалізації злочинних коштів. Гроші за фігурантів вносять підставні компанії, а сам механізм став прибутковим бізнесом.

Мета застави у кримінальному процесі — гарантувати, що підозрюваний виконуватиме обов'язки, покладені судом, і не ухилятиметься від слідства. Для справ НАБУ і САП це одна з найпоширеніших альтернатив утриманню під вартою. Однак на практиці у деяких кейсах застава перестала бути запобіжним заходом і стала елементом тіньової економіки.

Показовим є приклад справи «Мідас». Застави за топпосадовців вносять компанії, які не мають жодного формального стосунку до підозрюваних. Це маловідомі фірми із сумнівною діяльністю, засновники яких не можуть пояснити ані суть свого бізнесу, ані причини, чому вони раптово вирішили сплатити мільйони гривень за чужу людину. За цими підставними особами стоять реальні бенефіціари, які не хочуть розкривати свою участь.

Схема проста: готівку, отриману злочинним шляхом, обмінюють на безготівкові кошти на рахунках компаній, після чого фірма формально виступає заставодавцем і переказує гроші на відповідний рахунок. У справі «Мідас» вартість такої послуги сягала від 10% до 30% суми застави. Тобто йдеться не лише про допомогу конкретному фігуранту, а про прибутковий бізнес.

Фінансовий моніторинг, покликаний протидіяти легалізації злочинних доходів, у цих випадках не спрацьовує. Гроші перераховуються, застави вносяться, підозрювані виходять на волю. Наслідок — співучасники злочину можуть використовувати кошти злочинного походження без належної перевірки, щоб звільнити з-під варти іншого учасника тієї ж злочинної діяльності. Фактично застава стає платою за мовчання: сьогодні звільняють людину, яка отримувала мільйони доларів хабарів, а завтра допомагають їй порушити обов'язки, виїхати за кордон і жити там безтурботно.

Розв'язання проблеми — у законодавчих змінах. Зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати основою для оновлення процедури. Держава має перевіряти компанію, яка вносить заставу за підозрюваного: хто її реальний власник, звідки гроші, які стосунки пов'язують її з фігурантом і чи мають кошти законне походження. Відповіді на ці питання потрібні до того, як двері СІЗО відчиняться.

Підсумок: застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не перетворюватися на кешбек від вкрадених активів. Без перевірки джерел походження грошей і реальних бенефіціарів цей інструмент працюватиме на користь злочинного середовища, а не правосуддя.

Читайте також