Чому доля кримськотатарської мови — це питання безпеки України

Захід, організований ГО «Кримський дім» та Укрінформом, збере представників влади, Меджлісу та експертів. Серед заявлених учасників — віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна, народна депутатка Таміла Ташева, голова Меджлісу Рефат Чубаров та заступник гендиректора Українського інституту Алім Алієв.

Ключова тема дискусії — фактичний стан реалізації закону «Про корінні народи України» та Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки. Окремо йтиметься про викладання кримськотатарської мови, літератури та історії в українських школах і вишах — сфера, де, попри законодавчі зрушення, залишається чимало прогалин.

Організатори наголошують: цілісна державна політика щодо кримськотатарської культури — не лише питання збереження спадщини. Це також інструмент посилення позицій України на міжнародній арені в контексті захисту прав корінних народів та аргументації для деокупації півострова. Інакше кажучи, мовне питання тут прямо пов'язане з питанням територіальної цілісності.

Подія проходить у межах українсько-кримськотатарського літературного проєкту та фестивалю «Кримський інжир» (Qırım inciri), який Алім Алієв заснував для популяризації спільного культурного простору. Фестиваль традиційно стає майданчиком для розмови про те, як Крим залишається присутнім в українському культурному житті, попри окупацію.

Підсумок: круглий стіл має дати практичні відповіді на питання, чому чинні державні програми не працюють на повну силу і що потрібно змінити, аби кримськотатарська мова стала повноцінною частиною освітнього і культурного простору України. Від цих рішень залежить, наскільки переконливою буде українська позиція у міжнародних дискусіях про майбутнє півострова.